publ mozer 02

Michael Moser

Taras Ševčenko und die moderne ukrainische Schriftsprache — Versuch einer Würdigung. — München: Universitas Libera Ucrainensis, 2008. — 453 S.

 

У цій монографії віденський славіст Міхаель Мозер пропонує власний погляд на роль Тараса Шевченка в розвитку та утвердженні української мови.  Назва книжки може видатися дивною:  «Тарас Шевченко та новітня українська літературна мова — спроба поцінування».  Постає питання: чому тільки спроба? — адже про Шевченка та про Шевченкову мову вже списано стоси паперу.  Утім, читач легко переконається в тому, що парадоксів у цій начебто хрестоматійній темі не бракує: загальновизнаний основоположник української літературної мови не вмів цією мовою до пуття писати…  М. Мозер ґрунтує своє пояснення цього та інших парадоксів Шевченкового мовного самовираження на аналізі діалектних та іншомовних впливів на нього (особливо докладно — у словництві), приділяє особливу увагу питанню вибору мови Шевченком відповідно до комунікативних чи прагматичних потреб.  Ця “зовнішня незалежна” оцінка вносить не одну реалістичну ноту в узвичаєний у нас — і в істоті речі виправданий — славоспів Шевченкові як авторові, що зробив з української мови безперечно повноцінний інструмент поетичної творчості.  М. Мозер дуже далекий від модного тепер “розвінчательства” — його книжка подає гарний приклад наукової об’єктивності й водночас виразно показує, що в історії української мови навіть добре знані, здавалося б, речі можуть набувати несподіваного забарвлення зі зміною дослідницької перспективи.  У 2012 р. заходами Наукового товариства ім. Шевченка та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича вийшов друком український переклад цієї праці:  Мозер М.  Тарас Шевченко і сучасна українська мова: спроба гідної оцінки. — Львів, 2012. — 328 с.