Історико-філологічне товариство при Харківському університеті, засноване 1876 р. заходами професорів і викладачів історико-філологічного факультету, почало діяти в лютому наступного року.  Його першим головою у 1877—1878 рр. був професор Василь Надлер; пізніше на його чолі стояли провідні харківські науковці-гуманітарії: Олександер Потебня (1878—1890 рр.), Марин Дринов (1890—1897 рр.), Микола Сумцов (1897—1919 рр.).  Основною формою роботи Товариства від самого початку були наукові засідання, що на них переважно виголошувалися доповіді з питань української літератури, історії, етнографії, філософії тощо, хоча інколи обирано й теми, дотичні до світової історії та літератури.  Серед видань Товариства чільне місце посідають знамениті томи «Збірника Харківського історико-філологічного товариства», загальним числом 21, що вийшли друком у 1886—1914 рр.

Хоча Товариство — з огляду на несприятливі суспільно-політичні умови — припинило свою діяльність 1919 р., закладені ним традиції ще впродовж тривалого часу були відчутні в харківському інтелектуальному кліматі.  Тож не дивно, що з занепадом державної репресивної системи в 1980-х рр. у середовищі гуманітаріїв з’являються плани його відродження, які формально зматеріялізувалися 8 лютого 1991 р., коли скликані з ініціятиви наукової громадськости установчі збори ухвалили новий Статут Харківського історико-філологічного товариства.  Статутними завданнями Товариства є організація наукових досліджень з історії, філології, етнографії та фольклористики, культурології, філософії та інших гуманітарних дисциплін, залучення до наукової діяльности здібної молоді, співпраця з українськими та закордонними науковими осередками.

Згідно зі Статутом, відновлене Товариство є спадкоємцем традицій своїх попередників, тобто Харківського історико-філологічного товариства, що діяло в 1877—1919 рр.  Одним із виявів цієї історичної тяглости є поворот до практики проведення щомісячних наукових зборів, на яких заслуховуються й обговорюються одна-дві доповіді, підготовані членами Товариства або гостями.

Товариство налічує 35 дійсних членів, з-поміж яких переважна більшість — доктори та кандидати наук.  Почесним членом товариства є професор Варшавського університету й керівник лабораторії в Інституті польської мови Польської Академії наук Януш Ріґер.  У 1991—1998 рр. Головою Товариства був Анатолій Івченко, від 1998 р. до 2017 р. цю посаду обіймав Ігор Михайлин (1953—2017), у 2018 р. Товариство очолив Сергій Вакуленко.

На відміну від давніших часів, коли майже всі науковці-гуманітарії працювали в Харківському університеті, сьогодні в місті існує кількадесят вищих навчальних закладів із катедрами відповідного профілю.  Тому Харківське історико-філологічне товариство бачить одну зі своїх функцій у тому, щоб бути саме загальнохарківським і забезпечувати зв’язок між дослідниками, розпорошеними по різних установах. Водночас воно не обмежує сфери своєї діяльности лише Харковом, підтримуючи щільні контакти з ученими, що мешкають в інших містах України та  за кордоном.  На наукових зборах Товариства виголошували доповіді гості з Дніпропетровська, Донецька, Києва, Нью-Йорка, Полтави, Сум; у його «Збірнику…» (дотепер вийшло друком 15 томів) надруковано праці авторів із Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Миколаєва, Сум, Ужгорода, а також закордонних — з Австрії, Білорусі, Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Портуґалії, Росії, Сполучених Штатів Америки, Швайцарії.

Обмін здобутками, ідеями, концепціями є запорукою поступу в науці, яка посувається вперед лише тоді, коли за пробний камінь наукової істини є  відкритість і дискусія, — так можна коротко сформулювати головну засаду діяльности Харківського історико-філологічного товариства від 1877 р. і дотепер.

Голова — Вакуленко Сергій Валентинович, кандидат філологічних наук, доцент на кафедрі української мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.

 

Бібліографія

Богдан С. К.  «Збірник Харківського історико-філологічного товариства: Нова серія»: у пошуках структури і стилю // Українська періодика: історія і сучасність.Доповіді та повідомлення Третьої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 22–23 грудня 1995 р. / Ред. кол.: М. М. Романюк (гол. ред.) та ін. — Львів, 1995. — С. 116–119.

Вакуленко С.  Харківське історико-філологічне товариство — рушій гуманітарної науки в Україні // Українська бібліотека імені С. Петлюри в Парижі. Інформаційний бюлетень. —2000. — № 63. — С. 7–9.

Михайлин І. Л.  Поновлене видання // Слово і час. — 1995. — № 2. — С. 75–76.

Михайлин І. Л.  Харківське історико-філологічне товариство: традиції і новаторство // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2004. — № 9 (13). — С. 23.

Фрадкіна Н. В.  Харківське історико-філологічне товариство: історія і сучасність // Вісник національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". — 2013. — № 69 (1042). — С. 45-49.