BASEES2–4 квітня 2016 р. відбулася щорічна конференція Британської асоціації слов’янських і східноєвропейських студій.  Вона проходила в Кеймбріджі, у приміщеннях Фіцвільямівського та Черчілівського коледжів.  Конференцію відкрив Дейвід Мун із Йоркського університету пленарною лекцією «Учена спільнота? Спілкування, обміни та сердечна приязнь між російськими та американськими науковцями в галузі охорони довкілля (1890 — кінець 1930-х рр.)».  Основними формами роботи були тематичні секції та круглі столи (з чисельною перевагою перших).

Конференція була досить представницька: крім доповідачів, що працюють у британських університетах (118 осіб), не неї з’їхалися учасники з 36 інших країн, включно з такими екзотичними (для цієї дисципліни), як Індія, Китай, Об’єднані Арабські Емірати чи Японія.  Звичайно, в теперішньому світі дослідники часто працюють за кордонами рідної країни, і серед представників британської славістики було багато чужинців, насамперед росіян (зо два десятки), а крім них іще німців, поляків, румунів, українців, італійців, нідерландців та ін.  Із-поміж вісьмох шведських учасників тільки двоє мали шведські прізвища.  Найбільше гостей приїхало з Росії (52 особи), досить численні делеґації мали також Німеччина (19 осіб), Фінляндія (16 осіб), Польща (14 осіб), Сполучені Штати Америки (13 осіб).  Україна з сімома доповідачами була репрезентована менше, ніж Угорщина (10) чи Італія (9), але краще, ніж Австрія чи Нідерланди (по 6 осіб).

 

Такий характер конференції дає змогу говорити про відображення нею панівних тенденцій у сьогочасній світовій славістиці.  Усі тематичні секції були поділені за сімома напрямками, й кількість учасників у кожному з них дає підстави оцінювати питому вагу кожної дисципліни.  Найбільше доповідей — 100 (30% від загальної кількості 328) — стосувалися до історії, за нею йшли політологія (72 доповіді) та літературознавство і культурологія (69 доповідей).  Скромнішу частку мали соціологія і географія (33 доповіді) та кінознавство і медійні студії (20 доповідей).  Мовознавство поділило дві останні сходинки з економічними науками (по 17 доповідей).

З погляду реґіонального домінували теми російські (195 доповідей, тобто близько 60% від загального числа).  На другому місці стояла колишня Юґославія та держави, що виокремилися з неї (25 доповідей).  На третьому місці була тематика українська (22 доповіді, тобто майже 7% від загального числа), випередивши чехо-словацьку та польську (17 і 14 доповідей відповідно). Мовно майже вся робота конференції відбувалася по-англійськи, лише дві-три доповіді були виголошені російською мовою.

Особливу увагу в українському контексті приділено постаті Юрія Шевельова, першого почесного члена Харківського історико-філологічного товариства.  У перший день конференції (2 квітня з 16:00 до 17:30 год) засідала тематична секція, присвячена мовознавчому доробкові Шевельова.  На ній виступили члени Харківського історико-філологічного товариства Сергій Вакуленко і Катерина Каруник.  Доповідь першого мала назву «Теоретична постава Юрія Шевельова в питаннях методології мовознавства» і являла собою спробу виявити концептуальне підґрунтя шевельовської засади динамічної синхронії.  Катерина Каруник говорила на тему «Дослідження Юрія Шевельова в ділянці української синтакси», розгорнувши цікавий сюжет про три редакції відомої студії цього автора над будовою українського простого речення.  У дискусії порушено питання про зв’язок поглядів Шевельова з мовознавчою концепцією Олександра Потебні (включно з опозицією синтакса — етимологія), про перебіг еволюційних процесів на різних  рівнях мовної будови, про історію перекладів шевельовської синтакси та про її нормативний чи дескриптивний характер.

У другий день конференції (3 квітня з 15:45 до 17:15 год.) працювала літературознавча секція, де три доповіді про Юрія Шевельова виголосили Тамара Гундорова (Інститут літератури ім. Шевченка НАНУ), Віталій Чернецький (Канзаський університет) і Роман Горбик (Седернтернська вища школа в Стокгольмі).  Тамара Гундорова насвітлила тему «Постколоніальні рамці літературної критики Юрія Шевельова», зосередившися на питаннях українського окциденталізму.  Віталій Чернецький у доповіді «До літератури для дорослих: научка від Юрія Шевельова та спадщина Юрія Шевельова в сучасному українському письменстві» вів мову про  шевельовську есеїстику, аналізуючи її в європейському контексті.  Тема виступу Романа Горбика — «(Іще незакінчена) інформаційна війна. Невідомі публікації Юрія Шевельова в шведській пресі (1950—1952 рр.)».  У ньому доповідач розповів про свою пошукову роботу в стокгольмських бібліотеках, яка дозволила йому виявити три раніше не засвідчені статті Шевельова в газеті «Даґенс Нюгетер», та зреферував їх зміст.  Він має намір продожити цю роботу й сподівається на нові знахідки.  Цікаво, що всі троє учасників зупинялися на шевельовській концепції національно-органічного стилю.  Імпровізованою дискутанткою (замість відсутнього Рорі Фініна, очільника кеймбріджської україністики) виступила Катерина Каруник.  Вона звернула увагу на потребу докладнішого дослідження генези шевельовських ідей, наголосивши, зокрема, на важливості його публікацій не лише повоєнної, а й воєнної доби, де можна знайти силу вартісних указівок на перебіг інтелектуальної еволюції Шевельова.  Так само слід приділяти більше уваги листуванню Ю. Шевельова, що певну частину з нього вже оприлюднено.  Декілька конкретних питань поставила також присутня авдиторія.  Реакція доповідачів започаткувала жваву та приязну дискусію.

По закінченні роботи цієї секції Сергій Вакуленко від імені Харківського історико-філологічного товариства подарував доповідачам по примірнику двох книжок, виданих заходами Товариства: Юрій Шевельов. «Дорогою відрадянщення» (Харків, 2014) і «Юрій Шевельов — учора, сьогодні, завтра» (Харків, 2014).  Він також передав кілька томів «Збірника Харківського історико-філологічного товариства» та інших видань Товариства бібліотеці Кеймбріджського університету.

Інші доповіді на українську тематику були такі:

Сіріл Говорун (Академія ім. св. Ігнатія, Стокгольм): «Українські церкви в процесі примирення».

Гелен Зоргдрахер (Протестантський богословський університет, Амстердам): «Гендерні проблеми в зоні боїв: наратив про “традиційні вартості” як чинник єднання та протистояння».

Андрій Кравчук (Садберійський університет, Канада): «Міжрелігійний і внутрірелігійний діалог в Україні з часу початку війни з Росією».

Олена Палько (Східноанглійський університет): «Між елітарністю та популярністю в літературі: рух назустріч потребам широкого читацтва в другій половині 1920-х рр.»

Роман Горбик (Седернтернська вища школа, Стокгольм): «Червоне дозвілля: соціальна історія ілюстрованих розважальних часописів у Радянській Україні (1922—1935 рр.)».

Олена Галета (Львівський національний університет): «Місто та революція: будні життя та будні письма в Києві 1920-х рр.».

Ольга Гомілко (Національна академія наук України): «Філософія серця Григорія Сковороди: антропотехнічні конотації».

Єлєна Заборцева (Сіднейський університет): «Восток — дело тонкоє/Схід — то справа делікатна, або ж уплив українського чинника на казахстансько-російські взаємини».

Вікі Тербайн (Університет Ґлазґо): «Що там коїться — це жах: Україна як спричинниця буденних політичних турбот у російського жіноцтва».

Станіслав Туміс (Карлів університет, Прага): «Хай живе воля української нації та народу: антирадянська пропаґанда Організації Українських Націоналістів у 1945—53 рр.».

Наталя Кудрявцева (Національна академія наук України): «Багатомовність в Україні: мовна ситуація і мовна політика».

Кейті Сайкс (Кеймбріджський університет): «Що таке поганин? Ужиток слова поганыи в давньоруських літописах».

Алєксандра Вуковіч (Кеймбріджський університет): «Змішані культурні орієнтири в Давній Русі на прикладі обіцяльних ритуалів».

Катерина Прищепа (Польська академія наук), Йоанна Конєчна-Саламатін (Варшавський університет): «Дієвість шефських мереж у післямайданній Україні».

Нікелес Мейг’ю (Кеймбріджський університет): «Православ’я під питанням: ушанування святих парами в Київській і Московській Русі».

Оленка Певні (Кеймбріджський університет): «Візуальна реторика православ’я в Києві XVII ст.: поновлення храму Спасителя на Берестові Петром Могилою».

Ольґа Зєвєлєва (Кеймбріджський університет): «Кордони та розмежування в Криму: соціальна побудова нового реґіону».

 

ФОТОЗВІТ:

 

Vakulenko giving paper 1 

Сергій Вакуленко виголошує доповідь «Теоретична постава Юрія Шевельова в питаннях методології мовознавства».

 

Karunyk giving paper 1

Катерина Каруник виголошує доповідь «Дослідження Юрія Шевельова в ділянці української синтакси»

(ліворуч — Наталія Кудрявцева).

 

Linguistics audience 1

Доповідь Катерини Каруник слухають Арчан Саркар, Вітторіо Томеллієрі, Алісон Лонґ (голова секції), Олена Галета і Наталія Кудрявцева.

 

Hundorova giving paper 1

Тамара Гундорова виголошує доповідь «Постколоніальні рамці літературної критики Юрія Шевельова».

 

 

 Chernetsky giving paper 1    

 

 

 

 

 

 

Віталій Чернецький виголошує доповідь «До літератури для дорослих: научка від Юрія Шевельова та спадщина Юрія Шевельова в сучасному українському письменстві».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Horbyk giving paper 1

Роман Горбик виголошує доповідь «(Іще незакінчена) інформаційна війна. Невідомі публікації Юрія Шевельова в шведській пресі (1950—1952 рр.)».

 

Karunyk discussant 1

Катерина Каруник дискутанткою на літературознавчій секції, присвяченій Юрієві Шевельову.

 

Shevelovists 1

Шевельовознавці перед входом до Вілсон-Корту (Фіцвільямівський коледж):

Сергій Вакуленко, Роман Горбик, Тамара Гундорова, Віталій Чернецький, Катерина Каруник.