Sevcenkiana 1  Pagini ale șevcenkianei din România. Ediție bilingvă. = Сторінки румунської шевченкіани. Двомовне видання. — București: Editura RCR Editorial, 2016. — Vol. I. — 696 s.

«Сторінки румунської шевченкіани» — ошатний і репрезентативний двотомовик, що його поява стала можливою завдяки фінансуванню від Союзу Українців Румунії.  Перший том містить добірку присвячених Тарасові Шевченку публікацій, що вийшли в Румунії за період із 1894 по 1995 рр.  Видання замислене як двомовне:  більшість текстів, первісно створених румунською мовою, супроводжено повним українським перекладом;  тексти, первісно створені українською мовою, здебільшого доповнено румунським резюме.  Є й два тексти, подані тільки в перекладах — румунському та українському — з мов французької (Панаїта Істраті) та мадярської (Федора Яноша).  Іще дві студії Дана Хорії Мазілу, датовані 1990 р., передруковано тільки в ориґіналах: одну в румунському, другу в українському.  Упорядкував і зредаґував обидва томи Іван Ребошапка, патріарх румунської україністики.  Йому ж належить і ґрунтовна впровідна студія про історію сприйняття Шевченкової творчості в Румунії обсягом понад 100 сторінок великого формату (з бібліографічними посиланнями загальним числом 194).  Передмову до двотомовика написала проф. Октавія Неделку.

Зміст першого тому такий:

Sevcenkiana 2  Pagini ale șevcenkianei din România. Ediție bilingvă. = Сторінки румунської шевченкіани. Двомовне видання. — București: Editura RCR Editorial, 2017. — Vol. 2. — 590 s.

Другий том «Сторінок румунської шевченкіани» має почасти інакше змістове наповнення супроти першого.  У ньому продовжено передрук румунських публікацій про Тараса Шевченка й охоплено період від 1996 до 2015 рр.  Ці публікації різножанрові:  з науковими розвідками сусідують тексти популярного характеру, нариси, інтерв’ю, рецензії тощо (всі вони подані в двох мовних версіях, але радше винятково в повному перекладі).  У частині, названій «Поетична шевченкіана», вміщено, зокрема, 60 віршів українських поетів Румунії, присвячених Кобзареві, та добірку перекладів його найвідоміших творів румунською мовою («Заповіт» — 12 версій, «Садок вишневий коло хати…» — 8, «Реве та стогне Дніпр широкий» — 4, «Кавказ» — 3).  «Пісенна шевченкіана» складається з двох підрубрик: «Пісні на слова Тараса Шевченка» (11 на музику або в обробці Юрія Паращинця, одна — «Заповіт» — на музику Л. Ревуцького), та «Пісні, присвячені Тарасові Шевченку» (загальним числом 11, слова і музика Михайла Волощука).  Усі музичні твори подано з нотним записом. «Румунська шевченкіана у світлинах» ілюструє в кольорі румунські видання Шевченкових творів чи присвячені Шевченку, перебіг конференцій та інших імпрез, пов’язаних з іменем Шевченка, погруддя Шевченка в Бухаресті, Негостині (Сучавський повіт), Сату Маре, Тульчі, Лугожі, Сиготі.

Зміст другого тому такий:

publ seriot 01

Patrick Sériot 

Les langues ne sont pas des choses: Discours sur la langue et souffrance identitaire en Europe centrale et orientale. — Paris: Éditions Pétra, 2010. — 296 p.

Збірка статей льозанського професора Патріка Серйо містить під однією обкладинкою тексти, написані в часовому проміжку з 1988 по 2006 рр.  Об’єднує їх провідна ідея, винесена в назву:  «Мови — то не речі».  Нею автор підкреслює, що “мовою” часто називають конструкт людської (колективної) свідомості, який сприймається неначе об’єктивна даність.  Приклади конструювання мов через дискурс про мови автор бере з країн Центральної та Східної Європи (конкретніше: колишній Радянський Союз, колишня Юґославія, Росія, Україна, Македонія).  Українського читача найбільше зацікавлять, звичайно, статті на близьку йому тематику:  «Diglossie, bilinguisme ou mélange des langues: le cas du suržyk en Ukraine» (с. 161–175; переклад назви — «Диглосія, білінґвізм чи мішанина мов: випадок українського суржику») та «Droit au nom et droit du nom: les Ruthènes sont-ils une minorité?» (с. 223–239; переклад назви — «Право на ім’я та право во ім’я: чи є така меншина, як русини?»).  Чимало цінних для себе спостережень — і часто несподіваних, можливих тільки завдяки поглядові “ззовні” — знайде він також у розвідках, присвячених особливостям мовної політики, рефлексії над мовою та демагогії з приводу мови в Радянському Союзі (автор зосереджує увагу на 1920–30-х і на 1970–90-х рр.).

publ Shevelov GedenkschriftStudien zu Sprache, Literatur und Kultur bei den Slaven: Gedenkschrift für George Y. Shevelov aus Anlass seines 100. Geburtstages und 10. Todestages / Hrsg. von Andrii Danylenko, Serhii Vakulenko. — München; Berlin: Verlag Otto Sagner, 2012. — XLIV + 520 S.

У пропам’ятному збірнику з нагоди 100-річчя від дня народження та 10-річчя від дня смерті Юрія Шевельова (19082002) взяли участь науковці з Австрії, Білорусі, Великої Британії, Ізраїлю, Італії, Канади, Німеччини, Норвегії, Росії, США, України, Франції, Швеції, Японії. Серед них — і безпосередні учні Шевельова, і його “учні з книжок”, і просто шанувальники його доробку. Редактори тому прагнули відобразити в його структурі багатогранність наукових зацікавлень спричинника. Відповідно, більшість уміщених у книжці статей на мовознавчі теми, пов’язані зі славістикою; друга її частина присвячена питанням літератури та культури на українських і навколишніх теренах. На початку вміщено додаток до бібліографії праць Ю. Шевельова за 19371943 рр. (13 позицій, що з-поміж них особливу увагу привертають до себе 10 раніше невідомих статей, надрукованих у харківській газеті «Нова Україна» в 194243 рр.) та бібліографію його публікацій за 19982011 рр. (96 позицій, серед них 32 нові, не внесені до найповнішого бібліографічного покажчика 1998 р.). Видання семимовне, хоча переважають у ньому мови англійська (16 матеріалів) і українська (8 матеріалів). Проєкт підтримала коштами Українська Вільна Академія Наук у США; воно вийшло як 42-ий том у серії «Sammelbände – Сборники», публікованій із 1997 р. німецьким видавництвом «Отто Заґнер».

virginie symaniec 2012 la construction ideologique slave orientale

Virginie Symaniec 

La construction idéologique slave orientale: Langues, races et nations dans la Russie du XIXe siècle. — Paris: Édirions Pétra, 2012. — 633 p.

Монографія Вірджинії Шиманєц, францужанки з білоруським корінням, опублікована на підставі її габілітаційної праці, успішно обороненої 2010 р. у Вищій школі суспільних наук (Париж).  Її назва — «Ідеологічна побудова східного слов’янства: Мови, племена та народи в Росії ХІХ ст.» — віддзеркалює той факт, що поняття “східного слов’янства”, яке сьогодні багатьом видається очевидною даністю, ще на початку ХІХ ст. було нікому не відоме.  Авторка відстежує його поступове витворення на тлі тогочасних європейських уявлень про народи та “племена”, підкреслюючи вирішальну роль мовних чинників у цьому процесі.  Специфікою книжки є білорусоцентричний погляд дослідниці, яка показує, що поняття східного слов’янства — на противагу двом “руським народностям” — могло стати врівноваженим лише за умови віднайдення для нього третьої опори, а саме народності білоруської.  Із-поміж українських діячів значну увагу в книжці приділено Іванові Могильницькому, Михайлові Максимовичу, Миколі Костомарову, Панькові Кулішу.  Авторка щедро цитує багато маловідомих і рідкісних публікацій досліджуваного періоду, завдяки чому її робота стає ще ціннішою для істориків, мовознавців, етнологів і фахівців із суміжних дисциплін.

 

publ Ukraine on Its Way to EuropeUkraine on its way to Europe: Interim results of the Orange Revolution / Ed. by J. Besters-Dilger. — Frankfurt am Main; Berlin, Bruxelles; New York; Oxford; Wien: Peter lang, 2009. — 331 p.

 Збірка розвідок, об’єднаних в одну книжку редакторкою Юліане Бестерс-Дільґер, має за тему шлях України до Європи, розглянутий крізь призму подій “Помаранчевої” революції та їхніх наслідків. Термін “Європа” тут має сенс аж ніяк не географічний і не історичний; ідеться про певний цивілізаційний і політичний стандарт, що передбачає повагу до людських прав, панування закону, розподіл влад, парламентську демократію, відкритість суспільства, плюралізм поглядів тощо. Тематика причинків розмаїта й охоплює такі галузі, як законодавство, політологія, економіка, історія, релігієзнавство, культурологія тощо. Переважна більшість авторів (11) пов’язані походженням та/або професійною діяльністю з Австрією, шестеро з Німеччиною, одна дослідниця — з Норвегії.

Зміст книжки такий:

 

 

publ ukrajinistika 01Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost II: Sborník příspěvků z mezinárodní konference konané v Brně ve dnech 19.-20. listopadu 2008 a věnované 15. výročí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykovy univerzity / Ed.: Halyna Myronova, Oxana Gazdošová, Petr Kalina, Olga Lytvynyuk, Jitka Vicháliková, Libor Pavlíček. — Brno, 2009. — 647 p.

 Цей ошатний том, виданий у Брні філософським факультетом Масарикового університету  під назвою «Україністика: минуле, сучасне, майбутнє ІІ» являє собою збірку праць, що попередньо були виголошені як доповіді на науковій конференції з нагоди 15-річчя запровадження україністики як фахового напрямку студій у цьому поважному навчальному закладі (римська цифра ІІ позначає порядковий нумер конференції).  Попри чеську назву, книжка містить лише 6 причинків цією мовою, тоді як більшість (70) подано українською.  Іще чотири тексти надруковано російською мовою та один болгарською.  Так само серед учасників переважають українці: з Києва (23), Дрогобича (11), Харкова (8), Бердянська, Донецька, Кам’янця-Подільського, Кременчука, Львова (по 2), Одеси та Ужгорода (по 1).  Коли брати чеські україністичні осередки, то, крім господарів-брненців (16), репрезентовані були Оломоуць (4) і Прага (1).  Представників інших країн відносно небагато: США (2), Німеччина (1), Польща (1), Росія (1).  Заторкнута тематика, як і завжди з нагоди заходів такого ґатунку, — дуже широка; тож мало не кожен україніст знайде в цьому томі щось цікаве чи корисне для себе. 

Зміст його такий:

Brno IUkrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III. Jazyk. Kolektivní monografie věnovaná 20. výročí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykove univerzity v Brně / Ed. Halyna Myronova aj.= Україністика: Минуле, сучасне, майбутнє ІІІ. Мова. Колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно / Ред.: Галина Миронова та ін. — Brno: Jan Sojnek — Galium, 2015. — 554 s.

 

Виданню збірника наукових праць передувала конференція на відзначення 20-річчя брненської україністики, проведена 26-27 травня 2015 р.  Цей україністичний осередок із плином часу набуває дедалі більшої ваги в науковому світі, його публікації ростуть числом і обсягом.  Нове видання — двотомове.  Перший том присвячено мовознавчій проблематиці.  Він містить 61 причинок на дуже розмаїті теми.  Їх співвідношення засвідчує розподіл наукових зацікавлень дослідників, що працюють тепер на терені українського мовознавства.  Найпопулярніші галузі — це словотвір, морфологія, лексикологія, фразеологія та лінґвостилістика; трохи менше статей присвячено питанням синтакси, термінології, діалектології та історії української мови.  Нижчу популярність мають такі ділянки, як лексикографія, ономастика, соціолінґвістика, історія мовознавства, лінгвокультурологія, студії над мовним образом світу.  Нарешті, поодинокі автори приділяють увагу етимології, мовній політиці (та її історії), акцентології, гендерній лінгвістиці, методиці викладання української мови та наукознавчим проблемам.  Завдяки міжнародному форматові видання в ньому є розмірно немало порівняльних студій, що до них залучено матеріал чеської, словацької, польської, сербської, німецької та латинської мов.  Та все ж більшість авторів репрезентують Україну, а учасники з інших країн почасти пов’язані з Україною своїм походженням. Найбільше в збірнику авторів із Західної України, головно з Галичини (Львів — 14, Івано-Франківськ — 6, Тернопіль — 2, Кременець — 1), а також із Закарпаття (Ужгород — 3).  Немало й киян (11).  Серед інших українських міст репрезентовані ще Харків (5), Кам'янець-Подільський (2), Вінниця (1), Ізмаїл (1), Одеса (1), Полтава (1).  Господарів-брненців — 7 (інші чеські осередки україністики не були представлені).  З інших країн найбільше авторів має Польща (Краків — 3, Познань —1), по одному — Німеччина (Фрайбурґ) і Словаччина (Пряшів).  У томі вміщено й чеськомовну статтю вже покійного Юрія Шевельова, написану тоді, коли він працював у Нью-Йорку.  Та загалом чеськомовних публікацій небагато (3), є ще одна словацькою мовою, решта — всі українською. 

Зміст тому такий:

Brno IIUkrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III. Literatura a kultura. Kolektivní monografie věnovaná 20. výročí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykove univerzity v Brně / Ed. Halyna Myronova aj. = Україністика: Минуле, сучасне, майбутнє ІІІ. Література та культура. Колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно / Ред.: Галина Миронова та ін. — Brno: Jan Sojnek — Galium, 2015. — 580 s.

 

До другого тому збірника наукових праць, присвячених 20-річчю брненської україністики, включено причинки в ділянках літературознавства та культурології; сюди ж потрапили фольклорні студії та деякі статті з інших дисциплін. Як відзначив у вступному слові (с. 15-17) Іво Поспішіл, цей том насамперед засвідчує сучасний рівень україністичних студій у цих галузях в Україні, хоча погляд іззовні (під чеським і словацьким кутом зору), теж у ньому присутній — дарма що меншою мірою, — відкриває перспективи для плідного діалогу, наслідком якого мало б бути взаємне збагачення.  У літературознавчій частині (38 статей) автори здебільшого зорієнтовані на сучасну літературу, хоча не бракує й студій про давніших письменників і поетів (починаючи з барокової доби).  Натомість питання методології залишаються на другому плані.  У частині, що має широкий наголовок «Культура» (28 статей), розмірно більше уваги приділено зв’язкам між українцями та іншими слов’янськими народами, насамперед чехами та словаками.  Майже всі літературознавці (крім двох представників Беоґрада) — з України, найбільше з Києва (10), та з Галичини (Львів — 6, Івано-Франківськ — 4, Тернопіль — 3).  Інші українські міста репрезентовані так: Чернівці — 3, Дніпропетровськ — 3, Луганськ — 2, Кам’янець-Подільський — 2, Запоріжжя — 2, Ужгород — 1, Остріг — 1.   У частині «Культура» теж переважають українці: з Галичини їх є десять (Львів — 7, Тернопіль — 3), із Києва — сім.  Проте саме тут спостерігається розмірно найбільша присутність дослідників з інших країн: четверо репрезентують Брно, по одному —Прагу, Трнаву, Нові Сад, Варшаву, Познань, Нью-Йорк, Вельс (Австрія).  Мова переважає українська; у частині «Література» одну статтю опубліковано російською мовою й одну сербською; у частині «Культура» — по дві статті російською та чеською, одну — польською. 

Зміст тому такий:

Where Currents meet

Tanya Zaharchenko 

Where Currents Meet: Frontiers in Post-Soviet Fiction of Kharkiv, Ukraine. — Budapest; New York: Central European University Press, 2016. — XVI + 210 p.

Це видання являє собою книжкову версію дисертації зі слов’янознавства, що її Таня Захарченко оборонила 2014 р. в Кеймбріджському університеті під орудою Рорі Фініна (очільника україністики в цьому університеті — єдиної на теренах Великої Британії).  Назва книжки в перекладі — «У місці злиття: помежів’я в пострадянській прозі Харкова (Україна)».  Матеріалом авторці головно послужили прозові твори сучасних харківських письменників, як україномовних: Сергія Жадана («Ворошиловград»), Олега Коцарева («Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого») та Сашка Ушкалова («БЖД»), — так і російськомовних: Андрія Краснящих («Парк культуры и отдыха»), Юрія Цапліна («Маленький счастливый вечер») та ін.  Складові частини дослідження — це вступ, що має назву «Покоління двоїстого сприйняття та мерехтіння меж» (с. 1-38), розділ перший «Помежів’я ідентичності» (с. 39-77), розділ другий «Помежів’я порожнечі» (с. 79-106), розділ третій «Помежів’я життя та смерті» (с. 107-133), розділ четвертий «Помежів’я болю» (с. 135-160), розділ п’ятий «Помежів’я (не)нормальності» (с. 161-180) та висновки (с. 181-189).  Методологічно робота спирається на міждисциплінарний підхід, у якому провідна роль належить таким дисциплінам як “border studies” і “memory studies” (тобто “межезнавству» та “пам’яттезнавству”).  Харків розглянуто як місто на межі двох культур, і вплив його географічного розташування на літературну творчість сучасних прозаїків доповнюється впливом історичного зламу, пов’язаного з крахом радянського ладу та настанням нової епохи з інакшою системою орієнтирів.  Бібліографія налічує 251 позицію, з них 166 — англійською мовою, 49 — російською, 31 — українською, 3 — французькою, по одній — польською та угорською.