publ Chykut 2008

Віта Чикут

Наукові досягнення І. А. Панькевича і їх вплив на розвиток українознавчих лінгвістичних галузей. — Пряшів, 2009. — 241 с. 

Постать Івана Панькевича (1887—1958), галичанина, вихованця Львівського та Віденського університетів, що присвятив своє наукове завзяття українцям, розселеним по той бік Карпат, не є надто добре знана в Україні.  Досить сказати, що перед появою праці Віти Чикут була тільки невеличка книжкова (а радше брошурна) публікація про нього, видана 1958 р. Костем Кисілевським у канадському Вінніпезі.  Життя Івана Панькевича пройшло за кордоном “Великої” України: спершу в Австро-Угорщині, потім у Чехословаччині (в Ужгороді міжвоєнної доби та в Празі).  Допіру 1992 р. в Ужгороді відбулася конференція його пам’яті, однак ширшого всеукраїнського розголосу вона не мала.  Книжка Віти Чикут постала на основі кандидатської дисертації, написаної під орудою Бориса Галаса й обороненої в Ужгородському університеті 2007 р.  У ній детально розглянуто доробок Панькевича як мовознавця (хоча цим його внесок в українознавство не вичерпується).  Найбільші наукові досягнення Панькевич мав у ділянці діалектології (підсумком його піонерських студій над закарпатськими говірками стала монографія «Українські говори Підкарпатської Руси та сумежних областей», видана 1938 р. в Празі), а також історії української мови.  Проте чи не ще більшою мірою він прислужився тамтешньому українському людові як лінґводидакт: за його граматикою українську літературну мову за “чеської” доби опанувало кілька поколінь школярів.  У роботі Віти Чикут використано багато не тільки друкованих, але й архівних матеріалів, що сприяє глибшому розкриттю різних аспектів світогляду та діяльності Панькевича.  Прикінцевий список літератури налічує 307 позицій (не рахуючи праць самого Панькевича).  Видання вийшло під егідою великошариського Центру антропологічних досліджень, Асоціації україністів Словаччини та Наукового товариства ім. Шевченка в Словаччині; власними коштами його підтримали Марта Дольницька, Северин Романів, Артем Панькевич і сім’я Мушинків.