publ Ukrainian Almanach 2012Український альманах 2012. — Варшава: Об’єднання українців у Польщі, 2012. — 377 с.

 Ошатний том, виданий Об’єднанням українців у Польщі завдяки дотації від польського Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, містить низку строкатих за змістом і за стилем, але в цілому дуже цікавих матеріалів, що стосуються не лише до життя місцевої української меншини, а й до проблем українства загалом.  Серед авторів переважають представники Польщі (27); на другому місці за ними йдуть українотеренні українці (з Києва, Львова, Тернополя, Харкова; загальним числом 9), ще двоє подали подвійну польсько-українську інституційну приналежність.  По одній публікації прийшло з Канади, Румунії та Сполучених Штатів Америки; нарешті, одна авторка пов’язана роботою з Польщею та Німеччиною водночас.  До редакційної колеґії видання входять Стефанія Лайкош, Катерина Сень, Ярослав Сирник і Петро Тима; відповідальний редактор — Ростислав Крамар; мовну редакцію здійснила Галина Лильо, переклади іншомовних текстів — Ігор Ісаєв.  Окрім суто календарної частини (с. 5-29), у томі подано такі матеріали (об’єднані за відповідними рубриками):

 

 

 

СЬОГОДНІ

Петро Тима.  Переломний 2012 рік. — С. 32-39.

Польський перепис-2011 — повчальний урок для держави та української
меншини. Документ. — С. 41-57.

Дорота Ковалевська.  В очікуванні на результати. Мобілізація української нацменшини в переписі 2011 р. — С. 58-60.

Володимир Кухар.  Революція ще буде. — С. 61-69.

Павло Кост.  Інформаційний вимір інтеграції України з Європейським Союзом. — С. 70-79.

Володимир Скляр.  Етнічний склад населення України (за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр.). — С. 80-89.

Беата Попович.  Про сучасне політичне русинство на Закарпатті. Загальні риси. — С. 90-100.

Оксана Кузьменко.  Чи нові медіа впливають на ідентичність національних меншин? Українсько-польський контекст. — С. 101-106.

Олеся Ісаюк.  “Розуміння минулого зближує українців Сходу і Заходу” (розмова з Русланом Забілим) . — С. 107-112.

 

КОРІННЯ

Мирослав Іваник.  Акція «Вісла» і Америка. — С. 114-127.

Наталя Кляшторна.  1951-й: Операція без наркозу. — С. 128-140.

Мацей Пьотровський.  Староста Анджей Беднаж — ворог соціалістичної дійсності. Влада Любачівського повіту щодо проблеми виселення українців у 1944-1947 роках. — С. 141-148.

Марія Канєвська.  Мовчазна скарга. Долі церков на польсько-українському пограниччі. — С. 149-161.

Наталія Костяк.  Особливості літературно-мовного процесу в середовищі лемківської меншини Польщі та Словаччини. — С. 162-169.

Славомир Савчук.  Черемха: з історії українського національного пробудження на Підляшші. — С. 170-175.

Іван Ігнатюк.  Похоронні звичаї та обряди на Південному Підляшші. — С. 176-189.

Василь Куреляк.  Автохтонне українське населення Мараморощини (Румунія). — С. 190-201.

Олег Коцарев.  Поки не почався роумінг… Північна Слобожанщина, або “Північно-східні креси”: добрячий шматок етнічно української території, що відійшов свого часу до Росії. — С. 202-207.

 

НА ПРОСТОРІ ВІКІВ

Володимир Окаринський.  Перша спроба українського бунту молоді: “Балаґульщина” 1830-х — 1850-х років. — С. 210-226.

Омелян Вішка.  “Союз нерушимый республик свободных”, або як виникла, як діяла та як розпалася совєтська імперія. — С. 227-235.

Олександр Колянчук.  Ланцут: історія поховань куреня українських військовиків. — С. 236-250.

Роман Шаґала.   У Варшаві Олена Теліга написала свої найкращі вірші. До 70-річчя смерті поетки. — С. 251-257.

Мар’яна Кріль. Єдина правда шістдесятників. — С. 258-266.

Богдан Федорак.  Як комісія Конгресу США відкривала страшну правду про Голодомор. — С. 267-272.

 

ЛЮДИ

Петро Скрійка.  Яким він був? Розповідь про Юрія Новосільського — але чи правдива? — С. 274-281.

Ірина Борущак-Губ’як. « Журавлям» — 40 років. — С. 282-290.

Богдан Попович.  Молодіжному хорові ім. о. Михайла Вербицького з Перемишля двадцять років. — С. 291-295.

Ольга Попович.  Володимир Пайташ — людина, про яку хочеться писати. — С. 296-300.

Роман Шаґала.  Андрій Починайло. До 80-річчя від дня народження. — С. 301-303.

Андрій Починайло.  Олександр Колянчук. З нагоди 80-ліття. — С. 304-308.

Ярослав Грицковян.  “З цим народом не розженешся”. Слово про Мирослава Трухана. — С. 309-316.

Марко Сирник.  Ярослав Грицковян — один з когорти українських п'ятидесятників у Польщі. До 80-річчя з дня народження. — С. 317-318.

 

ЛІТЕРАТУРА, МИСТЕЦТВО, КРИТИКА

Ростислав Семків.  Лірична нація. — С. 320-325.

Анна Коженьовська-Бігун.  “Я не дарую й сантиметра своєї гідності”, або Українська письменниця про “самашествіє по-українськи” (розмова з Марією Матіос). — С. 326-329.

Оксана Жеплинська.  Олександр Скруток. Призабутий художник з Перемишля. — С. 330-337.

 

РЕЦЕНЗІЇ

Бернардетта Вуйтович-Тубер.  Німецько-українські відносини в 1914-1939 рр. (рец.: Frank Golczewski. Deutsche und Ukrainer 1914-1939. — Paderborn; München; Wien; Zürich: Ferdinand Schöningh, 2010. — 1085 S.). — С. 340-345.

Михайло Лесів.  Про Гребенне та його мешканців (рец.: Михайло Козак. Гребенне в Другій світовій війні. — Перемишль, 2010. — 306 с.). — С. 346-350.

Тадеуш Іванський.  Неексплуатований космополіт (рец.: Ihor Szewczenko w rozmowie z Łukaszem Jasiną. — Lublin, 2010. — 220 s.). — С. 351-355.

Лукаш Ясіна.  Невдале поєднання (рец.: Було собі містечко, док. фільм, реж. Т. Арцюх, М. Войцеховський, Telewizja Polska 2009- 49 хв.; Сагринь — пам’ять, записана в камені, репортаж TVP Info, реж. Е. Шакаліцька, telewizja Polska 2011, 24 хв.). — С. 356-358.

Наталя Кертичак.  Думки, які варто почути (рец.: Ізабелла Хруслінська, Петро Тима. Діалоги порозуміння. Українсько-єврейські взаємини. — Київ: Дух і літера, 2011. — 328 с.). — С. 359-361.

 

ЛІТАКЦЕНТ

Наталка Сняданко.  Нашуваріше, або Поетика глибокого Сихова. — С. 364-368.

Юрій Гаврилюк.   Страшна історія роду Перепудуов. — С. 369-371.

Іван Златокудр. Поезія. — С. 372.

Іван Киризюк.  Поезія. — С. 373.