Dialogul slaviștilor la începutul secolului al XXI-lea. — 2014. — An. III. — Nr. 1. — 431 p.
Перше число третього річника періодичного видання «Dialogul slaviștilor la începutul secolului al XXI-lea» (у перекладі: «Діалог славістів на початку ХХІ століття») містить причинки, подані на міжнародну наукову конференцію з тією самою назвою, що відбулася в Клюжі-Напоці 24-26 травня 2013 р. Її зорганізувала кафедра слов’янських мов і літератур філологічного факультету місцевого Університету ім. Віктора Бабеша та Яноша Бояї (де існує й україністика). Фінансову підтримку конференції та виданню її матеріалів надала Спілка українців Румунії. Редакторами виступили Каталін Балаж і Йоан Гербіль. Усі тексти поділено на такі рубрики: «Мовознавство», «Культура та література», «Міжкультурний діалог», «Теорія та практика перекладу», «In memoriam» (некрологи). Із-поміж 48 авторів кількість українців становить 22. Половина з них — чернівчани; інші міста репрезентовані так: Київ — 4, Харків — 4, Миколаїв — 1, Львів —1, Ужгород — 1. Представників Румунії — 17, переважно з Клюжа-Напоки, а також із Букурешта (4) та з Яс (1). Є й учасники з інших країн: Казахстану (4), Росії (3), Польщі (2). Мовно причинки поділяються так: румунською — 17, українською — 16, російською — 15, польською — 1. Із погляду україністики інтерес становлять такі публікації:
Lingvistică / Linguistics [Мовознавство]
Ніна Гуйванюк.Я-висловлення в художній мові письменника: структурно-семантичні та комунікативні параметри. — С. 13-22.
Ion Robciuc. Etimologii slave (ucrainene) in Dicționarul Etimologic al Limbii Române (DELR) [Йон Робчук. Слов’янські (українські) етимології в «Етимологічному словнику румунської мови]. — P. 37-40.
Людмила Ткач. Актуальні проблеми зіставного вивчення церковнослов’янізмів у сучасних українській та російській літературних мовах. — С. 41-51.
Михайло Кондор. Зі спостережень над мовою документів Свято-Михайлівського золотоверхого монастиря в Києві. — С. 52-60.
Ніколетта Головач. Румунізми в реєстрі лексикографічних джерел української мови кінця XIX — першої половини XX ст. — С. 71-76.
Ioan Herbil. Hipocoristice șі diminutive la ucrainenii din Maramureș [Йоан Гербіль. Пестливі та здрібнілі імена в марамороських українців]. — P. 77-87.
Лара Кучурян. Варіантність синтаксем в українських перекладах того самого тексту (на основі модифікаційних співвідношень). — С. 88-96.
Cristina Silaghi. Frazeologisme ucrainene ce conțin lexeme referitoare la părți ale corpului omenesc [Крістіна Сілаґі. Українські фразеологізми з лексемами на позначення частин людського тіла у їхньому складі]. — P. 116-123.
Тетяна Гуцуляк.Еволюція метафорично-образного вживання лексеми сонце в мовній картині світу українців. — С. 124-133.
Світлана Шабат-Савка.Когнітивні виміри комунікативної інтенції: категорія мовця. — С. 141-148.
Ольга Кацімон. Ідеологічні конотації запозиченої лексики в українських словниках слів іншомовного походження. — С. 149-157.
Adrian Chircu. Oboseala la români. Influența slavă asupra limbii române, pe baza ALR I, I și ALRM I, I (hărtile 102 și 140: sânt obosit ‘je suis fatigué) [Адріан Кірку. Утома в румунів. Слов’янські впливи на румунську мову, за даними «Атласа румунської мови» І, І та «Малого атласа румунської мови» І, І (мапи 102 і 140: sânt obosit ‘je suis fatigué). — P. 158-172.
Катерина Каруник. Юрій Шевельов про статус і завдання історичної діалектології. — С. 173-182.
Мар’яна Яремій. Історичні аспекти зіставного вивчення лексики релігійно-церковної сфери в українській та російській мовах (на матеріалі «Російсько-українського словника» М. Уманця і спілки). — С. 183-194.
Cultură șі literatură / Culture and Literature [Культура та література]
Сніжана Жигун. Неореалізм: українська й російська версії сучасного наукового осмислення. — С. 195-202.
Светлана Кирилюк. Человек в черно-белом “кадре” украинской прозы начала XX века [Світлана Кирилюк. Людина в чорно-білому “кадрі” української прози початку ХХ століття]. — С. 219-230.
Аліса Меншій. Місто як екзистенційна проблема у новелістиці М. Коцюбинського та Г. Михайличенка. — С. 249-258.
Mihaela Herbil. Aspecte ale prezentei elementului ucrainean in lexicul povestirilor lui N. V. Gogol [Міхаела Гербіль. Дещо про присутність українського первня в словництві повістей М. В. Гоголя]. — С. 259-266.
Людмила Бондар.Образ зрителя в драматургии Ярослава Верещака [Людмила Бондар. Образ глядача в драматургії Ярослава Верещака]. — С. 267-276.
Софія Азовцева. Вплив польських традицій на становлення проповіді в українській літературі другої половини XVII ст. (на прикладі проповідей Антонія Радивиловського). — С. 285-290.
Dialog intercultural / Intercultural Dialogue [Міжкультурний діалог]
Jerzy Kowalewski. Idea ksztalcenia międzykulturowego na przykładzie projektuJestem stąd! [Єжи Ковалєвський. Ідея міжкультурної освіти на прикладі проєкту «Я звідси!»]. — S. 313-324.
Олена Кульбабська.Імпліцитні способи репрезентації нової інформації в художньому тексті. — С. 348-357.
Олена Матушек.Теорія гостроти розуму і проповіді Лазаря Барановича. — С. 358-367.
Teoria și practica traducerii / Translation Theory and Practice [Теорія та практика перекладу]
Інеса Макар. Роман Лонга у перекладах слов ’янськими мовами. — С. 390-400.
In memoriam [Некрологи]
Felicia Vrănceanu. Gheorghe Jernovei — când dascălul este în primul rînd om [Фелічія Вринчану. Ґеорґе Жерновей — коли вчитель насамперед є людиною] — P. 426-428.
Nikoletta Holovach. Ninei Guivaniuk — „Pasărea albă a sufletului meu” [Ніколетта Головач. Ніні Гуйванюк — “Душі моєї білий птах”]. — P. 429-431.
