Dialogul slaviștilor la începutul secolului al XXI-lea. — 2014. — An. III. — Nr. 1. — 431 p.

Перше число третього річника періодичного видання «Dialogul slaviștilor la începutul secolului al XXI-lea» (у перекладі: «Діалог славістів на початку ХХІ століття») містить причинки, подані на міжнародну наукову конференцію з тією самою назвою, що відбулася в Клужі-Напоці 24-26 травня 2013 р.  Її зорганізувала кафедра слов’янських мов і літератур філологічного факультету місцевого Університету ім. Віктора Бабеша та Яноша Бояї (де існує й україністика).  Фінансову підтримку конференції та виданню її матеріалів надала Спілка українців Румунії.  Редакторами виступили  Каталін Балаж і Йоан Хербіл.  Усі тексти поділено на такі рубрики: «Мовознавство», «Культура та література», «Міжкультурний діалог», «Теорія та практика перекладу», «In memoriam» (некрологи).  Із-поміж 48 авторів кількість українців становить 22.  Половина з них — чернівчани; інші міста репрезентовані так: Київ — 4, Харків — 4, Миколаїв — 1, Львів —1, Ужгород — 1.  Представників Румунії — 17, переважно з Клужа-Напоки, а також із Букурешта (4) та з Яс (1).  Є й учасники з інших країн: Казахстану (4), Росії (3), Польщі (2).  Мовно причинки поділяються так: румунською — 17, українською — 16, російською — 15, польською — 1.  Із погляду україністики інтерес становлять такі публікації:

Lingvistică / Linguistics [Мовознавство]

Ніна Гуйванюк.Я-висловлення в художній мові письменника: структурно-семантичні та комунікативні параметри. — С. 13-22.

Ion Robciuc.  Etimologii slave (ucrainene) in Dicționarul Etimologic al Limbii Române (DELR)[Йон Робчук.  Слов’янські (українські) етимології в «Етимологічному словнику румунської мови]. — P. 37-40.

Людмила Ткач. Актуальні проблеми зіставного вивчення церковнослов’янізмів у сучасних українській та російській літературних мовах. — С. 41-51.

Михайло Кондор. Зі спостережень над мовою документів Свято-Михайлівського золотоверхого монастиря в Києві. — С. 52-60.

Ніколетта Головач.  Румунізми в реєстрі лексикографічних джерел української мови кінця XIX — першої половини XX ст. — С. 71-76.

Ioan Herbil.  Hipocoristice șі diminutive la ucrainenii din Maramureș  [Йоан Хербіл.  Пестливі та здрібнілі імена в марамороських українців]. — P. 77-87.

Лара Кучурян. Варіантність синтаксем в українських перекладах того самого тексту (на основі модифікаційних співвідношень). — С. 88-96.

Cristina Silaghi.  Frazeologisme ucrainene ce conțin lexeme referitoare la părți ale corpului omenesc  [Крістіна Сілаґі.  Українські фразеологізми з лексемами на позначення частин людського тіла у їхньому складі]. — P. 116-123.

Тетяна Гуцуляк.Еволюція метафорично-образного вживання лексеми сонце в мовній картині світу українців. — С. 124-133.

Світлана Шабат-Савка.Когнітивні виміри комунікативної інтенції: категорія мовця. — С. 141-148.

Ольга Кацімон. Ідеологічні конотації запозиченої лексики в українських словниках слів іншомовного походження. — С. 149-157.

Adrian Chircu.  Oboseala la români. Influența slavă asupra limbii române, pe baza ALR I, I și ALRM I, I (hărtile 102 și 140: sânt obosit ‘je suis fatigué)  [Адріан Кірку.  Утома в румунів. Слов’янські впливи на румунську мову, за даними «Атласа румунської мови» І, І та «Малого атласа румунської мови» І, І (мапи 102 і 140: sânt obosit ‘je suis fatigué). — P. 158-172.

Катерина Каруник. Юрій Шевельов про статус і завдання історичної діалектології. — С. 173-182. PDF

Мар’яна Яремій. Історичні аспекти зіставного вивчення лексики релігійно-церковної сфери в українській та російській мовах (на матеріалі «Російсько-українського словника» М. Уманця і спілки). — С. 183-194.

Cultură șі literatură / Culture and Literature [Культура та література]

Сніжана Жигун.  Неореалізм: українська й російська версії сучасного наукового осмислення. — С. 195-202.

Светлана Кирилюк. Человек в черно-белом “кадре” украинской прозы начала XX века  [Світлана Кирилюк.  Людина в чорно-білому “кадрі” української прози початку ХХ століття]. — С. 219-230.

Аліса Меншій. Місто як екзистенційна проблема у новелістиці М. Коцюбинського та Г. Михайличенка. — С. 249-258.

Mihaela Herbil. Aspecte ale prezentei elementului ucrainean in lexicul povestirilor lui N. V. Gogol  [Міхаела Хербіл.  Дещо про присутність українського первня в словництві повістей М. В. Гоголя]. — С. 259-266.           

Людмила Бондар.Образ зрителя в драматургии Ярослава Верещака  [Людмила Бондар.  Образ глядача в драматургії Ярослава Верещака]. — С. 267-276.    

Софія Азовцева. Вплив польських традицій на становлення проповіді в українській літературі другої половини XVII ст. (на прикладі проповідей Антонія Радивиловського). — С. 285-290.

Dialog intercultural / Intercultural Dialogue [Міжкультурний діалог]

Jerzy Kowalewski.  Idea ksztalcenia międzykulturowego na przykładzie projektuJestem stąd![Єжи Ковалєвський.  Ідея міжкультурної освіти на прикладі проєкту «Я звідси!»]. — S. 313-324.          

Олена Кульбабська.Імпліцитні способи репрезентації нової інформації в художньому тексті. — С. 348-357.         

Олена Матушек.Теорія гостроти розуму і проповіді Лазаря Барановича. —С. 358-367.      

Teoria și practica traducerii / Translation Theory and Practice [Теорія та практика перекладу]

Інеса Макар.  Роман Лонга у перекладах слов ’янськими мовами. — С. 390-400.     

In memoriam [Некрологи]

Felicia Vrănceanu.  Gheorghe Jernovei — când dascălul este în primul rînd om  [Фелічія Вринчану.  Ґеорґе Жерновей — коли вчитель насамперед є людиною] — P. 426-428.

Nikoletta Holovach.  Ninei Guivaniuk — „Pasărea albă a sufletului meu”  [Ніколетта Головач.  Ніні Гуйванюк — “Душі моєї білий птах”]. — P. 429-431.