JagicВатрослав Ягич і проблеми слов’янознавства: Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Ю. Франчук. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. — 328 с.

 

Книжку видано як збірку матеріалів конференції під тією самою назвою, що відбулася в Києві 18-19 жовтня 2013 р. на відзначення 175-річчя від дня народження Ватрослава Яґіча під егідою Інституту мовознавства ім. Потебні Національної академії наук України за участі понад півсотні науковців з України, Білорусі, Німеччини, Польщі, Росії.  Біографічно Яґіч був до певної міри пов’язаний з Україною, працювавши в Новоросійському (тепер Одеському) університеті в 1872–74 рр.; підтримував він і жваві листовні контакти з українськими філологами (як-от з Олександром Потебнею чи Павлом Житецьким), а професорувавши у Відні, був науковим наставником цілої низки українських діячів (Івана Франка, Олександра Колесси, Остапа Макарушки, Кирила Студинського, Василя Щурата, Іларіона Свєнціцького, Івана Зілинського, Ярослава Гординського, Зенона Кузелі, Михайла Тершаківця, Івана Панькевича, Костя Кисілевського та ін.).  Та в збірці ця тема не перебуває на першому плані; натомість Яґіч постає в ролі провідного філолога-славіста свого часу на європейській арені.  З огляду на велику рідкість українських публікацій у ділянці історії мовознавства інших країн, ця книжка посідає особливе місце в нашій теперішній видавничій панорамі.  Серед 24 уміщених у збірці текстів найбільше (14) подано українською мовою, ще репрезентовані мови російська (5), білоруська (3) та польська (2). Зміст книжки такий:

 

Игнатий Ягич.  Введение [к курсу лекций по исторической грамматике русского языка]. Підготовка тексту і примітки В. Ю. Франчук. — С. 4-17.

 

Hanna BurkhardtW 175 rocznicę urodzin Vatroslava Jagicia. — S. 18-26.

 

Ганна Воронич.  Рецепції Кирило-Мефодіївської мовної традиції в Україні XV ст.: особливості перекладуЧетьї Мінеї 1489 р. — С. 27-48.

 

Іван Гальчук.  Питання української акцентологіїв працях Ватрослава Ягича. — С. 49-59.

 

Олександр Іваненко.  Купала: еволюція образу в еволюциях слова. — С. 60-77.

 

Софья Иорданиди.  Критическое наследие Ватрослава Ягича. — С. 78-90.

 

Jolanta Klimek.  Definiowanie pojęć religijnych w «Lithosie» Piotra Mohyły. — S. 91-101.

 

Кира Коваленко.  Сопроводительные статьи азбуковников XVIXVII вв.: грамматические сочинения. — С. 102-111.

 

Олеся ЛазаренкоПольська лексикографічна традиція XIX століття у науковому доробку Ватрослава Ягича. — С. 112-124.

 

Василь Лучик.  Походження деяких власних назв, пов’язанихз Ватрославом Ягичем. — С. 125-129.

 

Владимир Макаров.  И. В. Ягич и А. А. Шахматов.— С. 130-160.

Тетяна Марченко.  Інтерпретація історії хорватської мови Ватрославом Ягичем у контексті сучасних досліджень. — С. 161-169.

 

Вольга Нікалаева.  Словаўтваральны аспект вывучэнняпоўна- і няпоўнагалоснакаранёвай лексікі сучасных рускай і беларускай літаратурных моў. — С. 170-184.

 

Наталля Паляшчук.  Прыходна-расходныя кнігі горада Магілёва:структура і лексічны склад. — С. 185-197.

 

Ірина Пархоменко.  Особливості німецькомовного оригіналу дисертації Івана Яковича Франка. — С. 198-215.

 

Тетяна Радзієвська.  Критико-аналітичний стиль Ватрослава Ягича: комунікативний суб’єкт тексту та категорія оцінки. — С. 216-232.

 

Віталій Скляренко.  Про одне з паралельних місць у житіях Костянтина і Мефодія. — С. 233-241.

 

Олександр Скопненко.  Ватрослав Ягич і білорусько-український контекст (етюди про зовнішні чинники нормалізації та кодифікації нових слов’янських літературних мов). — С. 242-257.

 

Євгеній Степанов.  Наукові ідеї Ватрослава Ягича в розвитку Одеської філологічної школи. — С. 258-269.

 

Валентина Федонюк.  Проблеми богемістики у колі інтересів Ватрослава Ягича. — С. 270-186.

 

Виктор Храковский.  Плюсквамперфект и конструкция с частицей было в восточнославянских языках. — С. 287-299.

 

Тетяна Черниш.  Polonica в «Истории славянской филологии»Ватрослава Ягича. — С. 299-307.

 

Лариса Шевченко.  Дискусії про літературну мову в славістиці: Ватрослав Ягич, Іван Франко, Крсте Місірков. — С. 308-315.

 

Эльвіра Ярмоленка.  З назіранняу над лексікай «Жыція Еўфрасінні Полацкай» (па спісах рэдакцыі Зборнікаў змешанага складу і Рэдакцыі Вялікіх Міней Чэцціх мітрапаліта Макарыя). — С. 316-324.