publ filolohichni studiji 2009Філологічні студії / За заг. ред. Л. А. Лисиченко. — Харків, 2009. — 444 с.

Цей збірник наукових праць видано з нагоди його 85-річчя доктора філологічних наук, професора Сергія Івановича Дорошенка.  На початку вміщено вступний нарис давніх друзів і колеґ ювіляра, де коротко окреслено його життєвий і науковий шлях.  Сорок дві філологічні студії на пошану С. І. Дорошенка віддзеркалюють широкий діапазон його зацікавлень.  Ними охоплено такі питання, як історія української мови та мовознавства, діалектологія, варіативність української літературної мови, лексикологія, фразеологія та семантика (зокрема, в коґнітивному та комунікативному аспектах), граматика української мови (переважно її синтаксичний рівень, зі спеціальною увагою до особливо близької ювілярові проблематики безсполучникових складних речень), стилістика тексту, перекладознавство, лінґводидактика.  Є у збірнику й невеличка літературознавча частина.  Три розвідки подано російською мовою, решту 39 — українською.  Більшість шанувальників ювіляра становлять харків'яни (30 осіб), до них долучилися кияни (3 особи), представники інших міст України (по одному з Івано-Франківська, Краматорська, Луцька, Львова, Одеси, Полтави, Рівного, Тернополя, Херсона, Черкас); три причинки надійшли з закордону: Ванкувера (Канада), Лейдена (Нідерланди), США (Нью-Йорк).  Зміст збірника такий:

 

Лідія Лисиченко, Станіслав Стасевський.  “У нас нема зерна неправди за собою”. — С. 3–6.

Орест Ткаченко.  Висновок стосовно закону України «Про національні меншини в Україні» (нова редакція). — С. 7–12.

Лідія Лисиченко, Олена Олексенко.  Лінгвістика в Харкові XIX — початку XX століття. — С. 13–26.

Сергій Вакуленко.  1933-ій рік в історії української мови: чинна норма та правописна практика (на прикладі редакційної політики газети «Комуніст»). — С. 27–41.

Артур Ярещенко.  До питання про походження української мови (постановка проблеми). — С. 42–62].

Ірина Богданова.  Лінгвокультурний аспект моделювання мовної картини світу харківських поетів-романтиків першої половини XIX століття. — С. 63–69.

Костянтин Голобородько.  Концепт “любов” у поетичному мовомисленні Олександра Олеся. — С. 70–83.

Олександра Єфименко.  Психолінгвістичний експеримент як один з методів дослідження мовної картини світу респондентів. — С. 84–91.

Юлія Лебеденко, Крістіна Дудник.  Мовне вираження часу в «Повісті про санаторійну зону» М. Хвильового. — С. 92–98.

Ольга Яцкевич.  Моделювання українського концепту “воля” (концептний сегмент “бажання”). — С. 99–109.

Марія Заоборна.  Принцип толерантності в мовленнєвому жанрі відмови. — С. 110–115.

Тетяна Космеда.  Прагматична наповненість власної назви: Сергій Іванович Дорошенко. — С. 116–128.

Олена Селіванова.  Прецедентна мотивація номінативних одиниць (на матеріалі української мови). — С. 129–139.

Валентина Бездітко.  Синонімія як репрезентант експлікації варіацій розрізнювальних відтінків значення слова. — С. 140–148.

Ірина Козка.  Семантика та функціонування прикметників, які характеризують фізичні властивості людини. — С. 149–155.

Надія Алексєєва, Ніна Толстокора.  Роль числівників у формуванні фразеологічного значення. — С. 156–165.

Микола Мірченко.  Актуалізаційна сфера речення. — С. 166–172.

Каленик Шульжук.  Еквіваленти речення чи речення?. — С. 173–182.

Тетяна Бєляєва.  До питання про граматичні особливості складнопідрядних умовно-наслідкових речень. — С. 183–193.

Олена Ващенко. До питання класифікації сполучуваності та валентності мовних одиниць у сучасному мовознавстві. — С. 194–204.

Ганна Гамова.  Корпус способів вираження цільової синтаксеми на рівні простого речення. — С. 205–211.

Олена Глотова. Структурно-семантичні різновиди наповнення першої предикативної частини в складних безсполучникових реченнях, постпозитивна частина яких виражає обґрунтування причини. — С. 212–221.

Наталія Кринська.  Безсполучникові складні речення з наслідковим компонентом у світлі теоретичних проблем безсполучниковості. — С. 222–229.

Лариса Лисак.  Дієприслівники у функції прийменників і сполучників. — С. 230–241.

Світлана Марцин. Функціонування безсполучникових складних речень у щоденникових записах (за текстами щоденників О. Довженка і О. Гончара. — С. 242–251.

Світлана Мясоєдова.  Транспозитивні способово-часові форми дієслова в структурі питально-спонукальних висловлень. — С. 252–260.

Олеся Тєлєжкіна.  Складне речення як текст (на прикладі збірки «Рубаї» Д. Павличка). — С. 261–269.

Ніна Чернушенко.  Про деякі синтаксичні аспекти прози Євгена Гуцала. — С. 270–281.

Юлія Барабаш.  Функціонування складночасових речень в естетичній ролі. — С. 282–290]

Надія Карпенко.  Неподільні дієслівно-іменникові сполуки як точні відповідники авторського задуму. — С. 291–297.

Олена Шептуха.  Вживання особових односкладних речень у монологічному діалектному мовленні. — С. 298–303.

Віталій Кононенко.  Західноукраїнські художні тексти в аспекті загальнолітературного мовостилю. — С. 304–316.

Любов Мацько.  Лінгвостилістика епістолярію Михайла Коцюбинського. — С. 317–327.

Иван Степанченко.  О конфигурации парадигматических структур поэтического текста (на материале стихотворений С. Есенина). — С. 328–339.

Олена Маленко.  Лінгвальна природа смислової інтерпретації тексту: постмодерне прочитання. — С. 340–353.

Андрій Даниленко.   «Хай дуфає Сруль на пана»: до історії стосунків І. Франка з П. Кулішем. — С. 354–363.

Микола Вашуленко.  Учитель початкових класів у шкільному колі вчителів-словесників. — С. 364–376.

Євдокія Голобородько.  Філософсько-методичні аспекти педагогічного спілкування. — С. 377–383.

Світлана Олійник.  Лінгвістичні аспекти методики навчання першокласників грамотного письма. — С. 384–393.

Лідія Ткаченко.  Уроки риторики в сучасній школі. — С. 394–399.

Анатолій Новиков.  Драматургія Марка Кропивницького: від традиційної драми до нової європейської естетичної системи. — С. 400–414.

Эмилия Обухова.  Унылый Вяземский. — С. 415–429.

Леонид Фризман.  М.А. Максимович в альманахе «Урания». Эпизод из истории русско-украинских литературных связей. — С. 430–435.