publ slovo dumka lyudynaСлово. Думка. Людина: Збірник наукових праць із актуальних проблем лінгвістики. (До 80-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Л. А. Лисиченко). — Харків, 2008. — 300 с.

 

На початку тому вміщено огляд ювілярчиного творчого шляху пера Сергія Дорошенка, уривок із її власних дитячих спогадів і кілька привітань від колеґ. Актуальним проблемам мовознавства, що відображають широкий діапазон наукових інтересів Лідії Андріїївни Лисиченко, присвячено 37 розвідок, поділених на три розділи за критерієм інституціональної приналежності авторів: «В українському лінгвістичному колі», «Харківська філологічна школа» та «Говорить молодь». Більшість статей аналізують поетичну мову та вербалізацію в ній низки концептів українського образу світу — предмет особливого зацікавлення ювілярки в останні роки. Розглянуто також питання історії мовознавчої думки, перекладознавства, теорії запозичень, лексикології, морфології української мови та ін. Дві розвідки подано російською мовою. Серед ґратулянтів, окрім харків’ян (28 авторів), є четверо киян, троє львів’ян, двоє луганчан, по одному представнику Донецька, Полтави, Херсона. Наприкінці додано бібліографічний покажчик праць Л. А. Лисиченко (135 позицій) та інші матеріали, що відображають її різнопланові наукові здобутки. Збірник містить такі статті: 

 

Флорій Бацевич.  Семантико-прагматичні особливості дискурсивного слова навіть у сучасній українській мові. — С. 29–36.

Євдокія Голобородько.  Переклад і його роль у розвитку мовлення учнів. — С. 37–42.

Анатолий Гулак, Евгений Гулак. Реконструкция художественно-языкового сознания как путь к адекватному осмыслению литературного произведения— С. 43–50.

Світлана Єрмоленко.  Естетизація слова терен  у поетичній мові— С. 51–58.

Анатолій Загнітко.  Структурні компоненти діалогу в сучасному художньо-естетичному дискурсі: інтерперсональний аспект— С. 59–71.

Володимир Калашник.  Інтертекстуальність як стилетвірний чинник у поемах Івана Світличного— С. 72–76.

Тетяна Космеда.  Іван Франко про роль риторики у суспільстві та особистість ритора— С. 77–84.

Любов Мацько.  Мова — категорія духовності і педагогіки— С. 85–88.

Анатолій Мойсієнко.  «Кримські сонети» Адама Міцкевича в українських інтерпретаціях— С. 89–96.

Людмила Пелепейченко.  Напрями дослідження перехідності у проекції на проблеми перекладу— С. 97–104.

Лев Полюга.  Семантична вага слова в поетичному тексті Івана Франка— С. 105–111.

Валентина Сімонок.  Запозичені флоро- та фауноназви в українській мовній картині світу— С. 112–116.

Микола Степаненко.  Мовні проблеми в публіцистичному дискурсі Олеся Гончара— С. 117–127.

Иван Степанченко.  Авторские знаки препинания как суперсегментные единицы парадигматической структуры текста (на материале рассказов И.Л. Бунина)— С.128–136.

Віктор Ужченко.  Про словник східнослобожанських говірок— С. 137–142.

Лариса Шевченко.  Семантика фокусних кольорів у Тараса Шевченка. Заслання. Чорний— С. 143–148.

Валентина Бездітко.  Концепти любов, розставання  як базові у концептосфері поетичного дискурсу— С. 151–154.

Ірина Богданова.  Мовна модель простору в поезії А. Метлинського— С.155–159.

Сергій Вакуленко.  Про початки теоретичної рефлексії над мовою на Слобожанщині— С. 160–169.

Костянтин Голобородько.  Вербалізація концепту час у мовній картині світу Олександра Олеся— С. 170–174.

Олександра Єфименко.  Концепт степ в українській прозі кінця XIX — початку XX ст. (на матеріалі творів Панаса Мирного та Михайла Коцюбинського)— С. 175–181.

Лариса Загребельна. Технологія організації самостійної роботи майбутніх управлінців у процесі оволодіння мовними нормами— С. 182–187.

Ігор Каминін.  Переінтеграція значень як одна із форм зміни семантичної структури слова в процесі лексичного запозичення— С. 188–191.

Ірина Козка.  Синонімічно-антонімічні відношення в системі прикметників психологічної характеристики людини— С. 192–197.

Олена Малахова.  Лінгвоноетичний ракурс ліричних текстів Володимира Самійленка— С. 198–203

Олена Маленко.  Поетична мова — поетика — естетика дискурсу— С. 204–209.

Олена Олексенко.  До граматичної окресленості дієприслівника в українській мові— С. 210–215.

Петро Редін.  Асистемність фразеологізму як мовної одиниці— С. 216–220.

Ярослава Сазонова.  Дієслівна категорія стану як засіб вираження персональності і англійській і українській мовах— С. 221–223.

Андрій Скачков.  Епітет у портретних описах у творах М. Коцюбинського— С. 224–233.

Оксана Таран.  Використання психолінгвістичного експерименту в побудові читацької проекції тексту— С. 234–240.

Таміла Щебликіна.  Категорія простору: її мовна репрезентація та лінгвістичний опис— С. 241–244.

Лілія Дорошина.  Образ жінки-матері у творах О. Довженка як архетиповий образ української культури— С. 247–253.

Олена Конік.  Концепт рідний край у художній картині світу П. Куліша— С. 254–257.

Світлана Помирча.  Мовне вираження архетипового концепту любов у романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу...»— С. 258–265.

Юлія Тимченко.  Лексико-семантичпі групи дно і берег як елементи вербалізації водного простору в новелах М. Коцюбинського— С. 266–268.

Вікторія Яковлєва.  Сполучуваність слова мати  як назви спорідненості української мови— С. 269–275.