Лінгвістична палітра: Збірник наукових праць з актуальних проблем лінгвістики / Гол. ред. Л. А. Лисиченко. — Харків, 2009. — 372 с.

Збірку видано на честь ювілею Олени Андріївни Олексенко, завідувачки кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди.  На початку вміщено дві статті, присвячені професійній і науковій путі ювілярки.  Наукові розвідки тематично поділено на такі розділи: «Історія та філософій мови» (3 публікації), «Лінгвістична концептологія» (7 публікацій), «Комунікативна лінгвістика» (2 публікації), «Лексика. Лексикологія. Фразеологія» (9 публікацій), «Граматика» (8 публікацій), «Стилістика тексту» (3 публікації), «Граматична стилістика» (4 публікації).  Цей  розподіл відображає відносну вагу різних напрямків дослідження в сучасному харківському мовознавчому колі — адже й переважна більшість ґратулянтів — 33 з 41 — харківці (крім них, є ще представники Донецька, Луганська, Львова, Полтави).  Книжку доповнює гарна добірка кольорових світлин, що ілюструють ювілярчину біографію.  Зміст збірки такий:

СЛОВО ПРО ЮВІЛЯРА

Лідія Лисиченко, Ірина Тимченко.  Із любов’ю до людини. — С. 3-6.

Тетяна Космеда.  Олена Андріївна Олексенко — яскрава особистість ХНПУ імені Г. С. Сковороди. — С. 7-16.

ІСТОРІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ МОВИ

Ірина Богданова.  М. Костомаров і його роль у формуванні української літературної мови першої половини XIX століття. — С. 17-23.

Сергій Вакуленко.  Зі спостережень над співвідношенням між логікою та словотвором упізньосхоластичній філософії. — С. 24-38.

Петро Редін.  Державні правові документи про розвиток і функціонування української мови. — С. 39-42.

ЛІНГВІСТИЧНА КОНЦЕПТОЛОГІЯ

Костянтин Голобородько.  Вербалізація концепту НАРОД у поетичній картині світу Олександра Олеся. — С. 43-51.           

Ольга Густодим, Любов Савченко.  Модифікатор сонце в астральній моделі світу Лесі Українки. — С. 52-66.

Олександра Єфименко.  Лінгвокультурний елемент мови творів Юрія Яновського. — С. 67-74.

Тетяна Ковальова.  Мова як засіб вираження національної самосвідомості. — С. 75-83.

Оксана Таран.  Сучасна українська пісня — індикатор процесів деформації мовної картини світу? — С. 84-93.

Надія Ларіна.  Антропоніми як експліцитний інтертекстуальний засіб вираження концептуальної опозиції свій — чужий у поетичному мовленні періоду Великої Вітчизняної війни. — С. 94-104.

Ольга Яцкевич.  До питання про співвідношення концепту й мовного знака. — С. 105-111.

КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА

Флорій Бацевич.  Емпатія як категорії тексту (дискурсу). — С. 112-128.

Тетяна Космеда.  Мовна спроможність, комунікативна компетенція, мовна особистість як проблемні питання сучасного українського мовознавства. — С. 129-140.     

ЛЕКСИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Ірина Кочан.  Нова лексика з міжнародними компонентами та побутове мовлення. — С. 141-151.    

Лев Полюга.  Поєднання засад лексикології, теоретичної та прикладної лексикографії. — С. 152-169.

Ірина Козка.  До питання про синонімічні відношення в групі прикметників портретної характеристики людини. — С. 160-166.

Юлія Лебеденко.  Фразеосемантичний ряд “родинні стосунки” у системі фразеологізмів із компонентом хата. — С. 167-173.

Наталія Лихошерстова.  Проблема адекватності перекладу сленгових одиниць (на матеріалі роману Дж. Селінджера «Над прірвою у житі»). — С. 174-180.

Неля Нікуліна.  Вторинна лексична номінація в українській транспортній термінологічній мегасистемі (на матеріалі термінів автомобілебудування). — С. 181-187.

Тетяна Осіпова.  Проблема типології паремій в аспекті традиційної та нової лінгвістичних парадигм. — С. 188-200.

Вікторія Сухенко.  Лексико-тематичні парадигми поетичних творів Дмитра Білоуса. — С. 201-208. 

Ольга Черемська, Ірина Ходарєва.  Лексико-семантичне поле любов у романі П. Загребельного «Тисячолітній Миколай»: концептуальний підхід. — С. 209-217.

ГРАМАТИКА

Анатолій Загнітко.  Основні різновиди службовості-допоміжності в реченні і тексті: закономірності вияву. — С. 218-231.

Микола Степаненко.  Антонімічні протиставлення у сфері просторових прийменників. — С. 232-245.

Тетяна Бєляева.  До пошуків дефініції поняття варіант у застосуванні до синтаксичних одиниць. — С. 246-258.

Ганна Гамова.  До проблеми семантики предикатів, що формують і мотивують синтаксему мети. — С. 259-264.

Поліна Ткач, Олена Ващенко.  Особливості семантичної структури висловлень зі значенням преференційності. — С. 265-271.

Юлія Манохіна.  Особливості парадигматичних відношень іменників із семантикою збірності. — С. 272-278.

Ольга Мізіна.  Синонімія прикметникових словотвірних груп на -Æ-ий/-н-ий. — С. 279-293. 

Тетяна Мороз.  Семантико-граматична асиметрія родових значень і форм при процесах субстантивації. — С. 294-302.

СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ

Анатолий Гулак.  Морфология повествователя. — С. 303-312.

Сергій Дорошенко.  Мову треба плекати, а не руйнувати. — С. 313-319.

Олена Маленко.  Слово як матерія сміху в постмодерному іронічному досвіді. — С. 320-333.

ГРАМАТИЧНА СТИЛІСТИКА

Володимир Калашник.  Функціонально-семантичне поле аспектуальності в ідіостилі (за матеріалами ліричної поезії Василя Борового та Петра Ротача). — С. 334-342.

Світлана Мартинова.  Конотативно марковані оніми в українській поезії періоду сучасного постмодерну. — С. 343-350.

Інна Павлова.  Функціональна навантаженість числівника один в ідіостилі Б. Олійника. — С. 351-356.

Оксана Халіман.  Взаємодія лексичного і граматичного значень в аспекті аксіологічної прагмалінгвістики (на матеріалі негативно-оцінних числових форм іменників). — С. 357-364.

Відомості про авторів. — С. 365-369.