publ Asaula slovnyk dytyachogo movlennyaМарина Асаула

Словник дитячого мовлення Центральної Слобожанщини (Харківщини). — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2011. — 212 c.

 

Словник містить понад 3 тис. слів, як вони звучать у мові дітей віком до 6 років, що мешкають у 60 містах, містечках і селах Харківщини. До структури гасел увіходять такі елементи: 1. Реєстрове слово (з зазначенням наголосу). 2. Фонематична транскрипція (факультативно). 3. Граматична характеристика. 4. Тлумачення або відсилання до іншого рівнозначного реєстрового слова. 5. Приклад уживання в контексті. 6. Віднесення до місця фіксації (цифрами — відповідно до списку).

Doroshenko coverСергій Дорошенко 

Українські говірки Путивльського та Буринського районів Сумської області. — Харків: Видавець Іванченко ІС., 2014. — 228 с.

 

Над цією темою Сергій Іванович Дорошенко працював у 1953—1954 рр.; результатом стала успішна оборона кандидатської дисертації 1955 р.  Путивльський і Буринський райони розташовані поблизу українсько-російського кордону, тому аналіз здійнено на широкому тлі говірок переходового типу між північними та південно-східними, поширених як на території України, так і Росії.  У праці взято до уваги особливості фонетичної системи та граматичної (морфологічної й синтаксичної) будови досліджених говірок.  Зразки говіркового мовлення охоплюють різні жанри (оповідання, казки, живу розмову, пісні, прислів’я, приказки, загадки).  Теперішня публікація цієї студії, нехай опізнена на 60 років, істотно збагачує наукову літературу в ділянці української діалектології, особливо з огляду на недостатню дослідженість говірок Слобожанщини. 

 

ivanov poveryaПетр Иванов  

Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии / Упорядкування і передмова М. М. Красикова. — Харків: Майдан, 2007. — Харків: Майдан, 2007. — XLIII, 216, Х, 58 с. (Серія «Студії з фольклору та етнографії Слобожанщини». — Вип. 2).

 

Петро Іванов (1837–1931) — є одним із найбільших та найвизнаніших українських етнографів. Дана книжка – перевидання праці етнографа, опублікованої в Збірнику Харківського історико-філологічного товариства 1907 р. Досить істотною є передмова до видання сучасного філолога й етнографа Михайла Красикова. З неї довідуємося цікаву деталь: Петро Іванов, досліджуючи українське селянське життя, був противником запровадження української мови у школі й узагалі політичних вимог українства, себто сприймав українців як етнографічну масу, не вболіваючи за їхнє політичне майбутнє. Саме перевидання дуже цінне, бо знайомить з річним циклом й духовною культурою населення сучасних Харківської та Луганської областей. У додатку передруковано, теж репринтно, цікаву статтю 1899 р.(з часопису «Этнографическое обозрение») Варвари Щелоковської (вчительки Куп’янської гімназії, яка мешкала у будинку Петра Іванова) про їжу та питво українців.

Lysychenko cover

Лідія Лисиченко 

Говірки Східної Слобожанщини: поліаспектний аналіз. — Харків: Монограф, 2014. — 147 с.

 

У європейській традиції немає такого поняття, як "автореферат дисертації".  Оборону її вважають остаточно зреалізованою, коли сам текст обороненої дисертації виходить друком у котромусь науковому видавництві.  Із кандидатською дисертацією Лідії Андріївни Лисиченко це сталося по спливі якихось неповних шістдесяти років.  Матеріал до неї авторка збирала в 1949—1952 рр.; оборона відбулася 1955 р.  А втім, і сьогодні робота становить значний науковий інтерес, оскільки після 1950-х рр. діалектологічні студії на теренах Харківщини ставали дедалі рідкіснішими, а поки не зійшли майже нанівець в останні десятиріччя.  У роботі досліджено говірки двох східних районів Харківської області: Куп’янського та Дворічанського; їх опис і аналіз здійснено на фонетичному, граматичному та лексичному рівнях.  Подано в ній і зразки говіркового мовлення.  Основному текстові передує коротке вступне слово «Від автора», написане для цієї публікації.  У ньому наголошено на вазі слобожанських говірок для вироблення загальноукраїнської літературної мови.

PalitraЛінгвістична палітра: Збірник наукових праць з актуальних проблем лінгвістики / Гол. ред. Л. А. Лисиченко. — Харків, 2009. — 372 с.

 

Збірку видано на честь ювілею Олени Андріївни Олексенко, завідувачки кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди.  На початку вміщено дві статті, присвячені професійній і науковій путі ювілярки.  Наукові розвідки тематично поділено на такі розділи: «Історія та філософій мови» (3 публікації), «Лінгвістична концептологія» (7 публікацій), «Комунікативна лінгвістика» (2 публікації), «Лексика. Лексикологія. Фразеологія» (9 публікацій), «Граматика» (8 публікацій), «Стилістика тексту» (3 публікації), «Граматична стилістика» (4 публікації).  Цей  розподіл відображає відносну вагу різних напрямків дослідження в сучасному харківському мовознавчому колі — адже й переважна більшість ґратулянтів — 33 з 41 — харківці (крім них, є ще представники Донецька, Луганська, Львова, Полтави).  Книжку доповнює гарна добірка кольорових світлин, що ілюструють ювілярчину біографію.  Зміст збірки такий:

 

publ Neliuba 2012Анатолій Нелюба

Словотворчість незалежної України 1991–2011: Словник. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2012. — 604 c.

 

У виданні подано новотвори, зафіксовані автором — Анатолієм Нелюбою — в різних стилях і різновидах української мови доби незалежності (1991–2011 рр.). Серед них трапляються й одиниці оказіональні, що навряд чи ввійдуть до загального узусу; їх поява у словнику відповідає авторовій настанові на оприявнення прихованих ресурсів і можливостей номінації, притаманних українській мові. Зібраний матеріал, згідно з авторським задумом, ілюструє номінацію тільки словотвірну; до словника не внесено інновацій, посталих унаслідок процесів морфолого-синтаксичних, лексико-синтаксичних, лексико-семантичних, пов’язаних з абревіаційними перетвореннями та под. Книжка віддзеркалює живі процеси розвитку мови, що значно пожвавилися після набуття нею статусу державної та загальнонаціональної з проголошенням незалежності України.

 

ivanov bibliografПетро Іванов — дослідник Куп’янщини (1837–1931): Біобібліографічний покажчик / Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, спілка етнологів та фольклористів м.Харкова; Уклад. О. М. Дмитрієва; Наук. ред. М. М. Красиков. — Харків: Крок, 2007. – 104 с.

 

Вагомий бібліографічний довідник наводить дані про праці Петра Іванова, напевно чільного етнографа любителя сходу України початку ХХ ст. (109 позицій + 4 праці виконані під безпосереднім керівництвом Петра Іванова). Література про життя та діяльність Петра Іванова досить теж істотна (415 позицій). Як і всякий біобібліографічний довідник уже зараз можна розширити й доповнити, але дана праця дуже потрібна й важлива для етнографічних та етнологічних студій.

 

 

 

 

 

publ pronenko dialektyka oporyВолодислав Проненко

Діалектика опору. — Харків: Права людини, 2010. — 120 c.; 9 фотоілюстрацій, 5 гравюр Валерія Бондаря.

 

У книжці подано добірку з 23 публіцистичних нарисів харківського журналіста Володислава (Владислава) Проненка, датованих 2002–09 рр.

У цих публікаціях автор часто торкається визначних, але через різні причини маловідомих явищ української інтелектуальної, культурної та політичної історії та сьогодення. Серед постатей, що привернули до себе авторову увагу, — харківський губернатор Андрій Леванідов, політичні діячі Микола Міхновський, Володимир Доленко, Йосип Позичанюк, письменник Аркадій Любченко, малярі Василь Кричевський і Валерій Бондар, церковні діячі Йосип Сліпий, Мстислав Скрипник і Микола Сарма-Соколовський, радянські політв’язні Лариса Богораз і Анатолій Марченко. Більшість із-поміж цих людей поєднує те, що в їхній біографії на різну міру був присутній Харків — місто, яке часом набуває несподіваного забарвлення в Проненковому насвітленні.

Кілька статей присвячено історії українського радіомовлення закордонних радіостанцій (Ватиканського радіо, радіо «Свобода», «Голосу Америки», «Німецької хвилі»).

publ saharovskyi materialy do dialektnogo slovnykaАнатолій Cагаровський

Матеріали до діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). — Харків, 2011. — Вип. 1: А—Об’ясняться. — 212 c.

 

Видання містить понад 3 тис. діалектизмів, зафіксованих у більш як 150 містечках і селах Харківщини переважно впродовж останніх чотирьох десятиріч. Воно базується на рукописній картотеці, що охоплює приблизно 30 тис. різноманітних діалектних одиниць й має послужити за основу для створення повноцінного діалектного словника, робота над яким триває. Структура гасел у «Матеріалах» спрощена й не містить ані варіантних форм, ані зазначення місць фіксації; до неї входять такі елементи: 1. Реєстрове слово (з зазначенням наголосу). 2. Фонематична транскрипція (факультативно). 3. Граматична характеристика. 4. Стилістична характеристика (як-от “жарт.”, “заст., “згруб.”, “знев.”, “нов.”, та ін.). 5. Тлумачення або відсилання до іншого рівнозначного реєстрового слова. 6. Приклад уживання в контексті.

publ slovo dumka lyudynaСлово. Думка. Людина: Збірник наукових праць із актуальних проблем лінгвістики. (До 80-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Л. А. Лисиченко). — Харків, 2008. — 300 с.

 

На початку тому вміщено огляд ювілярчиного творчого шляху пера Сергія Дорошенка, уривок із її власних дитячих спогадів і кілька привітань від колеґ. Актуальним проблемам мовознавства, що відображають широкий діапазон наукових інтересів Лідії Андріїївни Лисиченко, присвячено 37 розвідок, поділених на три розділи за критерієм інституціональної приналежності авторів: «В українському лінгвістичному колі», «Харківська філологічна школа» та «Говорить молодь». Більшість статей аналізують поетичну мову та вербалізацію в ній низки концептів українського образу світу — предмет особливого зацікавлення ювілярки в останні роки. Розглянуто також питання історії мовознавчої думки, перекладознавства, теорії запозичень, лексикології, морфології української мови та ін. Дві розвідки подано російською мовою. Серед ґратулянтів, окрім харків’ян (28 авторів), є четверо киян, троє львів’ян, двоє луганчан, по одному представнику Донецька, Полтави, Херсона. Наприкінці додано бібліографічний покажчик праць Л. А. Лисиченко (135 позицій) та інші матеріали, що відображають її різнопланові наукові здобутки. Збірник містить такі статті: