Neliuba

Анатолій Миколайович Нелюба

професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Народжений 31 січня 1961 р. (селище Диканька Полтавської області), українець.

У Товаристві – від року його заснування (відродження). Нині є головою мовознавчої секції ХІФТ.

Освіту здобував у Михайлівській восьмирічній школі Диканського району, у Кременчуцькому педагогічному училищі, в Харківському державному університеті імені М. Горького.

Захистив докторську дисертацію “Експліцитна й імпліцитна економія в словотвірній номінації української мови” (Київ 2008).

Працює в різних галузях мовознавства й лінгводидактики: теорія і стилістика словотвору, термінологія й термінографія, стилістика й культура мови, лексикологія й лексикографія, юридична лінгвістика й соціальні діалекти, ономастика й методика викладання мови та ін. Наслідком наукової праці є різножанрові й різногалузеві публікації.

obchenko khiftнародився 2 лютого 1968 року в м. Зміїв Харківської області.

В 1985 році вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.  З 1986 по 1988 рік проходив службу в Радянській армії.  В 1992 році закінчив вищеназваний університет.  Тема дипломної роботи: "Маркс та Ніцше про історичні перспективи релігії: порівняльний аналіз".

В 1992-1994 роках працював в Зміївському краєзнавчому музеї на посадах головного охоронця фондів та старшого наукового співробітника.  З 1994 по 1998 роки працював вчителем історії та англійської мови в селищі Ебелях (Росія, Республіка Саха-Якутія).  З 1988 року, після повернення в Україну, працював вчителем історії та англійської мови в Тимченківській ЗОШ, Чемужівській ЗОШ та Зміївській ЗОШ І-ІІ ступенів в Зміївському районі Харківської області.

orzhytskyi khiftІгор  Олександрович  Оржицький

1958 р. н. (м. Харків), канд. філол. н., доц.

Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету ім. А. М. Ґорького у 1980 р. з відзнакою.

Працював у Харківському політехнічному інституті, Київському державному музеї літератури УРСР. З 1988 р. викладав у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди.

1989 р. захистив кандидатську дисертацію з перуанської літератури у Ленінградському державному університеті.

Має близько 80 наукових праць, опублікованих шістьма мовами в Україні, Росії, Польщі, Бразилії, Мексиці.

Основний напрямок наукових досліджень – етнокультурні та соціолінгвістичні аспекти розвитку латиноамериканських літератур.

Petrenko IrynaІрина  Миколаївна  Петренко

Доктор історичних наук (2012 р.), професор (2014 р.).  Лауреат міської премії імені Самійла Величка (2015 р.). Народилася у м. Полтава.

У 2000 році закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.  2000–2004 роки — вчитель історії Полтавської загальноосвітньої школи №29; 2002–2005 рр. — аспірантка історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, з 2003 — по нині — у Полтавському університеті споживчої кооперації України (з 2010 р. Полтавський університет економіки і торгівлі): 2003–2006 рр. — асистент, старший викладач, доцент кафедри історії та кооперативного руху, 2006 р. — доцент кафедри історії, 2006–2011 рр. — доцент кафедри культурології та історії, 2011–2015 рр. — професор кафедри педагогіки, культурології та історії, з 2015 р. — по нині — професор кафедри педагогіки та суспільних наук.  2004–2005 рр. — асистент кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (нині — Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка) (за сумісництвом).  2009–2011 рр. — докторантка історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.  З 2011 р. — професор Полтавського обласного інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського (за сумісництвом).

portnov 09 2011 2Андрій  Портнов 

– історик, випускник історичного факультету Дніпропетровського університету (2001) та Студіюм Східної Европи  Варшавського університету (2003). 2005 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Науково-освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі» (науковий керівник – Ярослав Ісаєвич) в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України.

У 2004–2006 роках запрошений науковий працівник Трирського університету. У 2006–2008 – старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України, у 2009–2010 роках – радник директора Національного інституту стратегічних досліджень. У 2006–2010 роках – член (згодом голова) експертної ради програми «Соціальний капітал і академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження». Протягом 2007–2010 років виступав із гостьовими лекціями або був запрошеним науковим співробітником Центру досліджень Голокосту і геноцидів в Амстердамі, Гельсинського та Кембридзького університетів, Центру російських, кавказьких та центрально-европейських досліджень в Парижі. У 2008–2010 роках – головний редактор журналу «Україна Модерна». Постійний автор часописів Критика, Ab Imperio, Osteuropa, Nowa Europa Wschodnia, Arcana, Сучасність, Беларускі Гістарычны Агляд. Веде регулярні авторські колонки на сайтах Уроки истории, Ab Imperio та Zaxid.net.

Redko

Євген  Редько

народився 23 грудня 1989 р. в місті Куп’янськ Харківської області.

У 2012 р. закінчив з відзнакою філологічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. По закінченню студій навчався в аспірантурі при кафедрі української мови того ж університету, яку закінчив у 2015 році, захистивши дисертацію «Типи і способи номінування осіб в українських арґотичних системах» (Дніпропетровськ, 2016).

З 2014 року викладає в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Є автором 15 наукових розвідок.

До сфери наукових інтересів належать українські соціолектні системи (арґо, жарґон, сленґ), історія української мови, словотвір, неологія та неографія. 

 

Rybka OkenaОлена  Рибка

Народилася 9 вересня 1984 року на Харківщині.  У 2007 році завершила (з відзнакою) магістратуру українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.  У 2010 році завершила навчання в аспірантурі того ж університету за спеціальністю «українська література» (науковий керівник — проф. Леонід Ушкалов).  Наукові дослідження охоплюють проблеми образу Григорія Сковороди та виявів його філософських ідей у творчості українських письменників-шістдесятників.

З 2011 року — заступник директора з наукової роботи Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди (Харківщина), член Харківського історико-філологічного товариства (з 2012).

Стипендіат Союзу українок Америки (2010), лауреат премії імені О. Масельського (2013, ІІ премія), лауреат Міжнародної слов’янської поетичної премії (2015, ІІІ премія).  Співзасновник мистецького об’єднання «Бочка», член оргкомітету фестивалів «Йогансен-fest» (2011—2013), «Delibertate» (2012—2013) та ін.

Romanovskyi

Народився 1976 р.

У 1993—1998 рр. здобув вищу освіту з фаху “українська мова та література, історія” у Харківському національному педагогічному університеті  ім. Григорія Сковороди; у 1998—2001 рр. навчався в аспірантурі при катедрі історії України того ж університету.

У 2007 р. оборонив дисертацію на тему «Розвиток пам’яткознавства на Харківщині в ХІХ — на початку ХХ ст.»; науковий ступінь кандидата історичних наук отримав 2008 р.

Із 2007 р. — викладач, згодом доцент на катедрі культурології та медіа-комунікацій Харківської державної академії культури.

 

 

 

sahanІнформація відсутня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

seriakovСергій  Олегович  Сєряков 

    народився 24 вересня 1976 р. у м. Сміла Черкаської області.
     У 1993—1998 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
     У 19982001 рр. навчався в аспірантурі по кафедрі історичних дисиплін ХДПУ імені Г. С. Сковороди.
     У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Єзуїтське шкільництво на українських землях Речі Посполитої у другій половині XVII ст.".
З 2001 р.  викладач, а з 2004 р. - доцент кафедри історичних дисциплін ХНПУ імені Г. С. Сковороди.
     У 2001 і 2003 рр.  стипендіат Каси імені Юзефа Мяновського (Варшава, Польська Академія Наук). У 2002 і 2003 рр.  стипендіат Фундушу Кролеви Ядвіги (Краків, Ягеллонський університет).

     Є автором понад 30 наукових публікацій.

   До сфери моїх наукових інтересів входять історія католицької церкви, історія гуманістичної освіти, історія Центрально-Східної Європи періоду бароко.