KarpecІнформація відсутня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

karunyk

Голова мовознавчої секції. Народилася 1987 р. в місті Харків.

Кандидат філологічних наук, старший викладач на кафедрі педагогіки, філософії та мовної підготовки в Харківській медичній академії післядипломної освіти.

2009 р. закінчила український мовно-літературний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, там-таки, при кафедрі української мови навчалася в аспірантурі.  У 2012—2015 рр. студіювала соціолінґвістику та мовну політику СРСР в університеті Альберта-Людвіґа (Фрайбурґ, Німеччина).

Учасниця міжнародних дослідницьких проєктів:  «Region, Nation and Beyond. An Interdisciplinary and Transcultural Reconceptualization of Ukraine» (2012—2014);  «Унормування, розунормування та перевнормування української мови (1920—2015 рр.)» (2015—2016).

Коло наукових інтересів: історія українського мовознавства, Ю. Шевельов та його лінґвістичний доробок, історія української мови ХХ ст., історична соціолінґвістика.

Катерина Володимирівна Коротич

кандидат філологічних наук, доцент на кафедрі української мови в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Основні напрямки наукових досліджень: соціолінґвістика, психолінґвістика, прагматика, лінґвоперсонологія, мова української преси, методика викладання української мови. 

Авторка понад 40 наукових розвідок і навчально-методичних видань.

 

Основні публікації:korotych book 2017

1. Асоціативно-семантичне макрополе «безпека / небезпека» в дискурсі української преси XX–XXI століть. Монографія. — Харків: ХІФТ, 2017. — 256 с.

2. Комунікативні стратегії й тактики впливу в дискурсі радянської преси (1932–1933 рр.) // Мова і суспільство. 2017. Вип. 8. С. 83–90

3. За і проти в енкратичному дискурсі (про ідеологізацію прийменників в українській радянській пресі) // Nowoczesna nauka: teoria i praktyka: Materiały II Międzynarodowej konferencji naukowo-praktycznej. — Katowice, 2018. S. 136–139.

4. Особливості репрезентації вибачення в листах Лесі Українки // Дивослово. 2018. № 4. С. 43–47.

5. Міфологічні елементи в радянській картині світу (на матеріалі української преси) // Міф у художній свідомості та культурі XX ст. (II Мішуковські читання): Матеріали Міжнар. наук. конф., м. Херсон, 13–14 жовтня 2017 р. — Херсон, 2017. С. 165–171.

KrasikovІнформація відсутня

 

 

 

 

 

 

 

MalenkoОлена Олегівна Маленко

— доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.

Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету імені О.М. Горького; за освітою — філолог, викладач української мови та літератури (має багаторічний досвід роботи в школі вчителем-словесником). У 2011 р. захистила докторську дисертацію «Мовно-естетична репрезентація цінностей буття в динаміці української поетичної творчості» (спеціальність 10.02.01 — українська мова).

Член Національної спілки журналістів України.

Редактор всеукраїнського науково-методичного журналу для вчителів-україністів «Вивчаємо українську мову та літературу» видавничої групи «Основа» (з 2003 року).

Головний редактор і засновник збірника наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Український світ у наукових парадигмах» (з 2014 року).

Коло наукових зацікавлень — лінгвопоетика, лінгвостилістика, лексикологія, етнолінгвістика, лінгводидактика.

masliychuk khift         Володимир  Леонтійович  Маслійчук

— народився (1974 р.) і  переважно мешкає в смт. Вільшана Дергачівського району Харківської області. 

У 1991–1996 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету. Тема дипломної роботи: “М.І. Костомаров про народну вдачу”.  На громадських засадах — секретар 1998–2000 рр. Товариства шанувальників австрійської культури ім. Юри Зойфера.

У 1996–1999 рр. — навчався в аспірантурі на загальноуніверситетській кафедрі історії України (українознавства) Харківського державного університету. 14 березня 2001 р. захистив кандидатську дисертацію за темою: “Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII — першої третини XVIII ст.”(окреме видання 2003 р., перевидання 2009 р.).

 

mykolenko dmytroДмитро  Валерійович  Миколенко 

    Народився 8 травня 1982 р. у селі Базаліївка Чугуївського району Харківської області.  З 1999 по 2004 р. навчався на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

    У листопаді 2004 р. розпочав навчання в аспірантурі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на історичному факультеті. Тема кандидатської дисертації: «Правоцентристські партії у політичній системі Болгарії (1899–1908 рр.)».  19 жовтня 2007 р. оборонив кандидатську дисертацію.  

    Із жовтня 2007 р. по грудень 2008 р. за сумісництвом виконував обов’язки молодшого наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень (Харківська філія).  З 29 жовтня 2007 р. і до цього часу працює на посаді доцента кафедри нової та новітньої історії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.  З 2008 по 2011 рік за сумісництвом працював викладачем на кафедрі культурології Харківської державна академії культури. 

    Із січня 2012 р. член ХІФТ.  

foto Mykhailyn

Ігор Леонідович Михайлин (1953—2017)

багаторічний Голова Харківського історико-філологічного товариства (1998–2017).

Доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, автор близько 480 наукових і науково-популярних праць, серед яких найголовніші окремі видання:

«Жанр трагедії в українській радянській драматургії» (Харків, 1987),

«Вивчення творчості Олександра Корнійчука в школі» (Київ, 1987),

«Гамартія Миколи Хвильового» (Харків, 1993),

«Достоєвський і Шевченко» (Харків, 1994),

«Основи журналістики» (Харків, 1998; 2-ге, розшир. і поліпш. вид. – Харків, 2000; 3-тє вид. – Київ, 2002; 4-те вид. у рос. перекл. – Харків, 2004; 5-те вид. доп. – Київ, 2011),

neliubaАнатолій Миколайович Нелюба

Науковий секретар Харківського історико-філологічного товариства.

Професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Народжений 31 січня 1961 р. (селище Диканька Полтавської області), українець.

У Товаристві – від року його заснування (відродження).

Освіту здобував у Михайлівській восьмирічній школі Диканського району, у Кременчуцькому педагогічному училищі, в Харківському державному університеті імені М. Горького.

Захистив докторську дисертацію “Експліцитна й імпліцитна економія в словотвірній номінації української мови” (Київ 2008).

Працює в різних галузях мовознавства й лінгводидактики: теорія і стилістика словотвору, термінологія й термінографія, стилістика й культура мови, лексикологія й лексикографія, юридична лінгвістика й соціальні діалекти, ономастика й методика викладання мови та ін. Наслідком наукової праці є різножанрові й різногалузеві публікації.

Анатолій Олександрович Новиков

доктор філологічних наук, професор і завідувач кафедрою української мови, літератури та методики навчання в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Основні напрямки наукових досліджень — українська драматургія й театр, сучасна українська література.

Автор понад 180 наукових праць, закрема таких монографій: 

1. Марко Кропивницький і Харківщина. Розвідки, гіпотези, документи. — Харків: Майдан, 2000. — 184 с.

2. Слобожанський драматичний театр. Нариси історії. — Харків: ХДПУ, 2002. — 109 с.

3. Художній універсум Марка Кропивницького. — Харків: Майдан, 2006. — 352 с.

4. Українська драматургія й театр від найдавніших часів до початку ХХ ст. — Харків: Сага, 2011. — 408 с.

5. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. — 412 с.

6. Новиков А., Троша Н., Максимчук-Макаренко С. Літературні пріоритети Олександра Довженка: монографія. — Суми: Видавництво Вінниченка Миколи Дмитровича, 2016. — 212 с.